Get Adobe Flash player

Опитування

Як ви оцінюєте стан освіти в Україні за 5-ти бальною шкалою?
 

Статистика сайту

free counters

РГ ЗиГзаг

Яндекс.Метрика

Про ринок праці (10 цитат)

Рейтинг статті: / 0
НайгіршеНайкраще 

1.      Ринок праці — це передусім система суспільних відносин, пов’язаних із купівлею і продажем товару «робоча сила». Крім того, ринок праці є сферою працевлаштування, формування попиту й пропозиції на робочу силу. Його можна трактувати і як механізм, що забезпечує узгодження ціни та умов праці між роботодавцями і найманими працівниками. Особливість ринку праці полягає в тому, що він охоплює не тільки сферу обігу товару «робоча сила», а й сферу виробництва, де найманий працівник працює. Відносини, що тут виникають, зачіпають важливі соціально-економічні проблеми, а тому потребують особливої уваги з боку держави. [Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.. с.9]

2.      Ступінь розвитку ринку праці безпосередньо впливає на процеси, що відбуваються в суспільстві. Ринок праці як невід'ємний елемент ринкової системи господарювання виконує найважливіші функції в системі відтворення робочої сили, розподілу її між галузями і секторами економіки, регулює обсяги попиту та пропозиції, надає дієвий імпульс професійної та територіальної мобільності. Тобто відносини на ринку праці не обмежуються тільки актом купівлі-продажу, вони зачіпають все, що пов'язано з системою соціального партнерства та захисту, освіти, професійної підготовки і перепідготовки кадрів, з управлінням зайнятістю на підприємствах, на регіональному та федеральному рівні. [Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с. с.10]

3.      Ринок праці не може розглядатися ізольовано, у відриві від типу економічної системи, тобто сукупності всіх економічних процесів і явищ , що відбуваються у суспільстві на основі діючих майнових відносин і організаційних форм. Ринок праці є похідним від цієї моделі, а його регулятори — органічна складова системи господарювання. З огляду на це, економіці перехідного періоду відповідає адекватний ринок праці, що втілює значною мірою елементи цієї економічної моделі. Специфічність ринку праці економіки перехідного періоду випливає з глибоких суперечностей, що склалися у сфері трудових відносин на цьому етапі суспільного розвитку. З одного боку, зберігаються елементи відносин, властивих командно-адміністративній економіці, тобто так званий позаекономічний примус, низька мобільність робочої сили; бронювання робочих місць для осіб зі зниженою конкурентноздатністю; встановлення певних пільг для господарюючих суб’єктів, що використовують працю зазначеної категорії працездатного населення; державний розподіл кадрів вищої кваліфікації та т. ін.), а з іншого — з’являються елементи ринкових відносин з властивою для них системою найму робочої сили, специфікою умов і оплати праці. Відповідно до цього формується більш гнучкий механізм підтримання збалансованості чинників виробництва, в якому тісно взаємодіють елементи старої та нової систем. [Калина А. В. Економіка праці: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. — К.: МАУП, 2004. — 272 с.,с. 38]

4.      Для виникнення, формування й функціонування ринку праці необхідні певні умови. Насамперед мають бути забезпечені правові умови функціонування цього ринку, зокрема можливість вільного пересування на ньому громадян, вільного вибору роботи, тобто юридична свобода працівника, можливість самостійно розпоряджатися своєю здатністю працювати. Проте цього недостатньо, оскільки з економічного погляду власник робочої сили змушений продавати її тоді, коли у нього немає всього необхідного для ведення свого господарства як джерела для одержання засобів існування або коли дохід з інших джерел є недостатнім. [Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с.. с.10]

5.      Умовами ефективного функціонування ринку праці є:

-   повна самостійність та незалежність продавця й покупця робочої сили в поєднанні з їхньою економічною відповідальністю;

-   відносини на ринку праці – це відносини договорів та угод між рівноправними партнерами;

-   активна конкуренція між власниками робочої сили за право зайняття кращого робочого місця та роботодавців за залучення більш кваліфікованої робочої сили;

-   баланс між робочими місцями, сукупною пропозицією робочої сили та грошовою масою заробітної плати;

-   об’єднання найманих працівників і роботодавців у спілки для захисту своїх інтересів;

-  прагнення продавця продавати свій товар найдорожче, а покупця – купити найдешевше;

-   єдність ринку робочої сили з ринком товарів і послуг, ринком капіталів та іншими типами ринків. [Дарченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 252 с., с.53]

6.      Ринок праці як складова ринкової економіки є системою суспільних відносин з погодженими інтересами роботодавців і тими, кого наймають як робочу силу. Ринку праці властиві такі характеристики. Ринок праці – це: по-перше, сукупність економічних відносин між попитом та пропозицією робочої сили; по-друге – місце перетинання різних економічних та соціальних інтересів і функцій; по-третє, позиції підприємств – поле взаємин окремого підприємства і його співробітників, які думають про перехід на нове місце роботи в межах фірми.

Прихильники марксиської теорії ринкових відносин стверджують, що на ринку праці продається робоча сила, тобто здатність до праці, що і експлуатує роботодавець. Сучасна економічна теорія доводить: на рику праці продається і купується саме праця; заробітна плата є плата за працю. Третя точка зору полягає в тому, що її прихильники дотримуються думки: ринок праці є ресурсним ринком. Основним суб’єктом купівлі-продажу виступає роботодавець – покупець праці, а також юридично вільний і юридично захищений власник – продавець ресурсу праці. Останній є носієм і власником своєї робочої сили, тобто всієї сукупності своїх здібностей до визначених видів трудової діяльності. [Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с., с. 122]

7.      Головними складовими ринку праці є сукупна пропозиція, що охоплює всю найману робочу силу,  та сукупний попит як загальна потреба економіки в найманій робочій силі. Вони складають сукупний ринок праці. Частка, що утворюється при перетинання сукупного попиту і сукупної пропозиції, має назву задоволеного попиту на працю. Частки, що не перетинаються, відповідають поточному ринку. Поточний ринок праці утворюється за рахунок природного і механічного руху робочої сили і робочих місць він складається з окремих елементів:

-   відкритий ринок праці – це економічно активне населення, яке шукає роботу та потребує підготовки, перепідготовки, а також усі вакантні місця в усіх секторах економіки;

-   скритий ринок праці – це особи, які формально зайняті в економіці. Але в той же час у зв’язку зі скороченням виробництва або зі зміною його структури можуть бути вивільнені. [Дарченко Н.Д., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Мікрюков О.М. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Збірник завдань і вправ: Навч. посібник. – К.: Центр учбової літератури, 2007 – 252 с., с.54]

8.      Ринок праці перебуває в безупинному русі і є явищем різноманітним. При аналізі кон’юнктури попиту та пропозиції на ринках праці розрізняють кілька моделей взаємодії продавців і покупців:

-   суто конкурентний ринок праці – характеризується наявністю великої кількості фірм, що конкурують одна з одною при найманні конкретного виду праці, при цьому свою працю численні працівники, які мають однакову кваліфікацію, пропонують незалежно один від одного, і ні фірми, ні працівники не контролюють і не диктують ставок заробітної плати;

-   модель монополії одного покупця – працівники, які зайняті певним видом праці, зосереджені в основному на одній фірмі, і в іншому місці вони знайти роботу не можуть. У цьому разі заробітну плату диктує фірма, але ставка залежить від кількості найманих працівників;

-   модель з урахуванням дій профспілок характеризується тим, щро останні, представляючи інтереси працівників, мають на меті збільшення попиту на працю і підвищення заробітної плати;

-   модель двосторонньої монополії характерна для умов монополістичного ринку, на якому діють сильні галузеві профспілки. Коли фірма-монополіст прагне до встановлення ставки заробітної плати на одному рівні, а галузева профспілка домагається на іншому рівні, то в кінцевому підсумку ставка заробітної плати зупиниться на узгодженому рівноважному рівні, і рівень зайнятості наблизиться до умов конкурентного ринку праці. [Мерзляк А.В., Михайлов Є.П., Корецький М.Х., Михайлова Г.О. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навчальний посібник / Під ред. проф. Є.П. Михайлова. – Київ: Центр навчальної лутератури, 2005. – 240 с., с.72-73]

9.      На ринку праці ціна праці виступає у формі ставки – заробітної плати (погодинної ставки), що вказується в договорі (контракті), укладеному між роботодавцем і особою, що наймається на роботу. Ринкова ціна одиниці ресурсу праці даної якості залежить від співвідношення попиту та пропозиції на ринку праці. Фактична ціна праці відбиває рівноважну ставку заробітної плати. . [Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с., с. 123]

10.  Визначення ринку праці передбачає використання інтегрованого підходу, який складається з процесного, системного та ситуаційного підходів. Спираючись на них ринок праці можна подати як динамічну модель, утворену постійними потоками між різними групами економічно активного населення. Разом з тим, ринок праці виконує важливі функції: розподільну, регулятивну, посередницьку, відтворювальну. Інформаційну, стимулювальну, оздоровчу. Разом вони спрямовані на використання праці в суспільстві. Здіснення даних функцій забезпечується механізмом саморегулювання ринку праці, складниками якого є попит та пропозиція, ціна і конкуренція, резервування праці і трудова мобільність. Механізм саморегулювання та функціонування ринку праці діє не ізольовано: з одного боку, він є органічною частиною загального механізму, а з іншого – доповнюється механізмами державного регулювання та соціального партнерства. [Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. Наук, проф. А.М. Колота. – К.:КНЕУ, 2009. – 711 с., с.239]

На правах реклами:

Освітня бібліотечка

На правах реклами: