Get Adobe Flash player

Опитування

Як ви оцінюєте стан освіти в Україні за 5-ти бальною шкалою?
 

Статистика сайту

free counters

РГ ЗиГзаг

Про трудовий потенціал (10 цитат)

Рейтинг статті: / 1
НайгіршеНайкраще 

1.      Поняття «трудовий потенціал» виникло у 1980-х рр. у результаті розвитку науки в новій соціально-економічній ситуації, пов’язаній з необхідністю переходу економіки на переважно інтенсивний шлях розвитку, що привело до зміни поглядів на місце людини в суспільному виробництві. Трудовий потенціал розглядається як інтегральна динамічна система, яка охоплює демографічну, економічну і соціальну підсистеми, об’єднані спільністю трудової діяльності. Упровадження в наукову думку поняття «трудовий потенціал» означало перегляд ролі людини у виробничому процесі, визнання значення нагромадженого в суспільстві інтелектуального й освітнього потенціалу. [Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. Наук, проф. А.М. Колота. – К.:КНЕУ, 2009. – 711 с., с.262]

2.      Термін «трудовий потенціал» увійшов в науковий обіг у період переходу від екстенсивного до інтенсивного способу розвитку виробництва. Це була своєрідна реакція науки на потребу практики забезпечити якісне вдосконалення формування і використання відповідних здатностей працівників як сукупного суб’єкта виробництва і управління. Трудовий потенціал – це персоніфікована робоча сила, яка розглядається в сукупності своїх якісних характеристик. Це поняття дає змогу, по-перше, оцінити рівень використання потенційних можливостей як окремо взятого працівника, так і у сукупності працівників у цілому, що є необхідним для активізації людського фактора, та, по-друге, забезпечити якісну збалансованість у розвитку особистого і уречевленого факторів виробництва. [Федонін О.С., Рєпіна І.М., Олексюк О.І. Потенціал підприємства: формування та оцінка: Навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2003. – 361 с., с. 19]

3.      Останнім часом в економічній теорії і практиці помітно підвищився інтерес до проблеми ефективного використання трудових ресурсів як основного резервоутворюючого джерела виробничих результатів у народному господарстві. Звичайно їх рівень вимірюється чисельністю працездатного населення або сукупним фондом робочого часу. Суспільно-економічні умови, що визначають трудовий потенціал як економічну категорію, виявляються через такі форми суспільного виробництва, як ринок праці, на якому реалізуються попит та пропозиція праці, зміни соціальної структури, змісту і характеру праці, діючих законів і законодавств. Трудовий потенціал є максимально можливою потенційною здатністю до праці індивіда, підприємства, регіону, країни. Вона включає кількісні і якісні параметри, що визначають рівень цих здібностей кількісно трудовий потенціал дорівнює добутку чисельності працездатного населення на тривалість праці. Якісна характеристика трудового потенціалу виражається в таких його рисах, як фізичне здоров’я; соціально-демографічний склад населення; інтелектуально-культурний рівень; знання; уміння; мотивації; уміння працювати в колективі; активність; організованість;творчість та ін. Кожний із зазначених компонентів може бути оцінений не тільки по індивідуумах, а й в масштабі суспільства. [Ковальов В.М., Рижиков В.С., Єськов О.Л., Черненко І.М., Атаєва О.А. Економіка праці та соціально-трудові відносини. Навчальний посібник / За ред. В.М. Ковальова. – К.: Центр навчальної літератури, 2006. – 256 с., с.30]

4.      Трудовий потенціал виражає, з одного боку, можливості участі працівника або всіх членів колективу підприємства в суспільно корисній діяльності як специфічного виробничого ресурсу, з іншого — характеристику якостей працівників, що відображають рівень розвитку їхніх здібностей, придатності і підготовленості до виконання робіт певного виду і якості, ставлення до праці, можливостей і готовності працювати з повною віддачею сил і здібностей. Трудовий потенціал працівника — це його можлива трудова дієздатність, його ресурсні можливості у сфері праці. У процесі практичної діяльності потенційні можливості не завжди використовуються повною мірою. На окремому підприємстві трудовий потенціал являє собою сукупну трудову дієздатність його колективу, ресурсні можливості у сфері праці всіх працівників підприємства, виходячи з їхнього віку, фізичних можливостей, знань і професійно-кваліфікаційних навичок. [Завіновська Г. Т. Економіка праці: Навч. посібник. — К.: КНЕУ, 2003. — 300 с., с. 29-30]

5.      Трудовий потенціал особистості формується під впливом таких якостей, як уміння і бажання трудитися. Ініціативність у праці і господарській заповзятливості, творча активність тощо. Таким чином, можна говорити про трудовий потенціал окремої людини, підприємства, міста, області, усього суспільства, оскільки він являє собою сукупність усіх здібностей людини до праці. Вихідною структуроутворюючою одиницею трудового потенціалу є трудовий потенціал працівника, що складає основу формування трудових потенціалів більш високих структурних рівнів. Працездатність людини і творчі здібності, що накопичуються в процесі трудової діяльності, зростають у міру розвитку і удосконалювання знань і навичок, поліпшення умов праці і життєдіяльності. Але вони можуть і знижуватися, якщо, зокрема, погіршується стан здоров’я працівника, посилюється режим праці і т.п. [Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с., с. 22]

6.      Стосовно підприємства трудовий потенціал являє собою граничну величину можливості участі працівників у виробництві з урахуванням їхніх психофізіологічних особливостей, рівня професійних знань, накопиченого досвіду при наявності необхідних організаційно-технічних умов. Трудовий потенціал підприємства як система завжди більший суми її складових – індивідуальних трудових потенціалів окремих працівників. Уже саме об’єднання працівників у єдиний і планомірно організований процес праці породжує ефект колективної праці, що перевищує суму сил працівників, що діють індивідуально. [Єсінова Н.І. Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. посібник. – К.: Кондор, 2004. – 432 с., с. 23]

7.      На рівні суспільства трудовий потенціал характеризується такими узагальненими показниками, як здоров’я, рівень освіти, організованість, творчий потенціал та активність, моральність тощо. Здоров’я населення країни характеризується середньою тривалістю життя, часткою інвалідів, смертністю за різними віковими групами залежно від різних причин, розміром і часткою витрат на охорону здоров’я тощо. Моральність суспільства визначається його релігійністю, ставленням до інвалідів, дітей, престарілих, показниками соціальної напруги, злочинності тощо. Творчий потенціал і активність проявляються темпами науково-технічного прогресу в країні, доходами від авторських прав, кількістю патентів міжнародних премій та ін. Організованість на рівні суспільства можна оцінити якістю і стабільністю законодавства, обов’язковістю дотримання законів і угод, стабільністю політичної ситуації, якістю доріг і громадського транспорту тощо. Рівень освіти населення характеризується середньою кількістю років навчання у розрахунку на одну людину, часткою витрат на освіту в державному бюджеті, доступністю різних рівнів освіти тощо. [Економіка праці та соціально-трудові відносини: Навч. метод. Посібник / За заг. ред. проф. Качана Є.П. – Тернопіль: ТДЕУ, 2006. – 373 с., с. 34]

8.      Процес відтворення трудового потенціалу України характеризується руйнівними тенденціями – скороченням чисельності населення, погіршенням стану здоров’я людей, активними процесами еміграції. Демографічна криза унеможливлює достатнє відтворення робочої сили. З кінця 2008 року знову почав зростати рівень безробіття, а рівень життя переважної частини населення став знижуватись. Тому, збереження та розвиток трудового потенціалу України є актуальним для реалізації інноваційної стратегії розвитку і є стратегічним завданням стійкого розвитку України.

Розвиток трудового потенціалу являє собою процес стратегічних змін його кількісно-якісних характеристик для забезпечення найповнішої реалізації й ефективного використання трудового потенціалу в даний час та в перспективі. Розв’язання найгостріших та найскладніших проблем формування та функціонування трудового потенціалу за сучасних умов передбачає: якнайшвидше забезпечення умов для його якісного формування, ефективного використання та розвитку; подолання та запобігання ризикам руйнування трудового потенціалу; зростання рівня конкурентоспроможності національної робочої сили; нагромадження людського капіталу; трудову, підприємницьку та інноваційну активність; забезпечення можливостей трудової самореалізації людини. [Економіка праці та соціально-трудові відносини: підручник / [А.М. Колот, О.А. Грішнова, О.О. Герасименко та ін.]; за наук. ред. д-ра екон. Наук, проф. А.М. Колота. – К.:КНЕУ, 2009. – 711 с., с.267]

9. У ринкових умовах відбувається трансформація моделі працівника, причому найдинамічніші зміни стосуються професійної складової цієї моделі (рівня знань, майстерності, отримання навичок та накопиченого досвіду в конкретній сфері лю­дської діяльності). Тобто якість трудового потенціалу визначається насамперед кваліфікацією. Кваліфікація працівників — це рівень професійної придатності, що забезпечується сукупною наявністю у працівників загальноосвітніх і спеціальних знань, умінь, здібностей, досвіду та трудових навичок, необхідних для виконання робіт певної складності за відповідною професією чи спеціальністю. Кваліфікація працівника тісно пов’язана з характером та змістом праці, з її складністю і різноманітністю. Вона може виконувати подвійну функцію: виступати як стимул, так і реальною перешкодою процесу автоматизації. Рівень кваліфікації трудового потенціалу разом з організацією та мотивацією праці стає вирішальною ланкою в підвищенні конкурентоспроможності. Ці три складові — мотивація, організація, кваліфікація — пов’язані і взаємно доповнюють один одну. Успішна розробка та впровадження нових технологій неможливі без піднесення матеріальної зацікавленості кадрів у результаті їхньої праці. Це, в свою чергу, потребує розвитку ініціативи і творчого ставлення до праці, що обумовлює розширення виробничих функцій, гнучких форм організації праці. [Васильченко В. С., Гриненко А. М., Грішнова О. А., Керб Л. П. Управління трудовим потенціалом: Навч. посіб. — К.: КНЕУ, 2005. — 403 с., с. 154-155]

10.  Для подолання негативних тенденцій у формуванні трудового потенціалу необхідно, по-перше, в основу соціально-економічної політики держави покласти завдання досягнення конкурентних переваг національного ринку праці. Насамперед, необхідно забезпечити зростання заробітної плати в усіх сфери економіки. Запровадження всіх складових соціально відповідального бізнесу дасть змогу не тільки підвищити заробітну плату в рази, але й на основі економічного зростання здійснити перерозподіл національного доходу на користь праці, головним чином, кваліфікованих працівників. На сьогодні відбуваються перші кроки у цьому напрямку: підвищення мінімальних стандартів в оплаті праці, запропоновано ІІ етапи Єдиної тарифної сітки, в проекті Держбюджету на 2008 рік, реалізується 76 соціальних та гуманітарних державних цільових програм. Передбачені заходи безпосередньо сприяють збереженню та подальшому розвитку трудового потенціалу України.

По-друге, забезпечити на кожному робочому місці безумовного дотримання законодавства про працю та гідних умов праці [Дуда С.Т., Трудовий потенціал України: проблеми зайнятості населення та шляхи їх подолання// Науковий вісник НЛТУ України. – 2008, вип. 18.5, с.125-128, с.127].

 

На правах реклами: Каталог резюме

На правах реклами: Ручной сканер беспроводной. . Есть в нашем магазине самые лучшая стяжка пола цены очень вас порадуют, смотрите. . best essays writing service

Освітня бібліотечка

На правах реклами: Для красивых невест дорогие элитные свадебные платья киев купить не составляет проблем. . Блог трейдера. Экономический календарь. . Пользующиеся огромной популярностью пластиковые окна по лучшим ценам. . дизайн помещений