Get Adobe Flash player
Home 09.00.10 - філософія освіти Про освіту в контексті синергетики і не тільки (8 цитат)

Опитування

Як ви оцінюєте стан освіти в Україні за 5-ти бальною шкалою?
 

Статистика сайту

free counters

РГ ЗиГзаг

Яндекс.Метрика

Про освіту в контексті синергетики і не тільки (8 цитат)

Рейтинг статті: / 0
НайгіршеНайкраще 

1) «Але це зовсім не означає, що нелінійні системи самодіють довільно і можуть розвиватися (самоорганізовуватися) по довільних траєкторіях. Виникнення структур-процес погоджений, кооперативний. Він відбувається спонтанно але структури, що виникають при цьому, далеко не довільні. У процесі самоорганізації нелінійне середовище породжує не будь-які, а можливі структури  [Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 33]».

2)  «Вважаємо, що якщо людина уявляє світ нелінійним, нестабільним, ймовірнісним і постійно змінюваним, то її мислення повинно такому світові відповідати. Даний тип мислення, однак, не дається людині сам по собі. Вік може і повинен утворюватися в процесі навчання [Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 34]».

3)  «Свобода особистості може бути здійснена в просторі соціальних можливостей за умови відповідальності самої особистості за вибір і здійснення однієї з них. Тому треба учити й учитися бачити можливості, уміти підраховувати ймовірності і наслідки їхнього здійснення. Таким чином, нелінійне мислення, а також відповідні йому форми поведінки та діяння, створювані через новий зміст освіти, рано чи пізно повинні позначитися на культурному стані суспільства, здатності вільних «варіативних» особистостей до взаєморозуміння і співробітництва [Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 39]».

4)  «До соціопатій, які найбільш послаблюють ініціативність особистості стосовно творчої самореалізації, ми відносимо наступні:

  • феномен "вивченої соціальної безпорадності"- підпорядкованість державі, нездатність приймати відповідальність на себе;
  • амбівалентність свідомості, яка означає полярні емоції у відношенні до одного об'єкту, взаємозаперечливі ідеї, постійне коливання між двома протилежними рішеннями;
  • деактуалізацію суспільних цінностей;
  • депрофесіоналізацію;
  • відсутність „соціального слуху";
  • конфротаційну стратегію, згідно з якою будь-який творчий процес можливий лише за умов боротьби.

[Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 63]».

5) «Якщо узагальнити цей перелік негативного, дестабілізуючого впливу, то перед нами постане стресогенна психокультура пострадянського українського соціуму, яка продукує своєрідний масовий психоз, викликаний до життя стрімким зламом нормативно-ціннісної структури. Зауважимо, що подолання вищезазначених ознак мусить відбуватись через їхнє усвідомлення, адже людина звільняється рівно настільки, наскільки вона сама здатна здійснити свій шлях до звільнення. Загалом, у ситуації адаптаційного неврозу соціуму, усвідомлення архетипів, що є в екзистенційній глибині українського народу, дають окремій людині потенціал для проривів у нові форми колективного життя [Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 67]».


6) «Доповіді Е.Фора „Вчитись, щоб бути", 1979 році Д. Боткіним, М.Ельмандирою, М. Малітцем – «Немає межі навчанню»,  Міжнародна комісія з освіти для XXI століття. Її очолив Ж. Делор. „Освіта: прихований скарб". Особлива увага приділялась зв' язку освітньої діяльності з життям, було зроблено висновок про врахування необхідності орієнтації освіти на майбутні стани суспільства, які в період навчання підростаючого покоління тільки починають складатись. Отже, було проголошено принцип випереджаючої підготовки людини до умов, про які майже нічого не відомо. Звідси випливало і уявлення про постійність, безперервність, різнорівневість, різноманітність, гнучкість освіти, що буде забезпечувати умови постійного повернення людини в освітню систему в міру зіткнення її з новими проблемами [Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 73]».

7) «Фрагментарність освіти приводить до деформованого бачення реальності і не дозволяє людині адекватно реагувати на екологічну кризу, девальвацію моральних норм, духовних цінностей, калейдоскопічність змій технологій, нестабільність політичної і економічної ситуації [Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 75]».

8) «Освіта в умовах сучасної науково-технічної та інформаційної революції перетворюється на складний соціальний організм, що відіграє визначальну роль у суспільному прогресі людства…[Філософські абриси сучасної освіти: Монографія / [Предборська І., Вишинська Г., Гайденко В. та ін.]; За заг. ред. І. Предборської. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2006. – 226 с., C. 78]».

 

На правах реклами: Партії України

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На правах реклами:

Освітня бібліотечка

На правах реклами: