Get Adobe Flash player
Home Освіта та наука АНАЛІЗ СТАНУ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ

Опитування

Як ви оцінюєте стан освіти в Україні за 5-ти бальною шкалою?
 

Статистика сайту

free counters

РГ ЗиГзаг

Яндекс.Метрика

АНАЛІЗ СТАНУ ТА ШЛЯХИ ОПТИМІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ФАРМАЦЕВТИЧНИХ КАДРІВ В УКРАЇНІ

Рейтинг статті: / 1
НайгіршеНайкраще 

Актуальність теми. Фармацевтична підсистема є складовою частиною системи охорони здоров’я України. Пріоритетні шляхи управління системою охорони здоров’я та її фармацевтичною складовою у ХХІ столітті визначили: Концепція розвитку охорони здоров’я населення України (2000р.), Міжгалузева  комплексна програма „Здоров’я нації на 2002-2011 рр.”, Державна програма забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр.

МІНІСТЕРСТВО  ОХОРОНИ  ЗДОРОВ’Я  УКРАЇНИ

ЛЬВІВСЬКИЙ  НАЦІОНАЛЬНИЙ  МЕДИЧНИЙ  УНІВЕРСИТЕТ

імені  ДАНИЛА  ГАЛИЦЬКОГО

СЛАБИЙ  МИХАЙЛО  ВАСИЛЬОВИЧ

УДК  615 : 608.3

АНАЛІЗ  СТАНУ  ТА  ШЛЯХИ  ОПТИМІЗАЦІЇ  СИСТЕМИ  ФАРМАЦЕВТИЧНИХ  КАДРІВ  В  УКРАЇНІ

15.00.01 - технологія ліків та організація фармацевтичної справи

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації  на  здобуття  наукового  ступеня

доктора  фармацевтичних  наук

Львів – 2010

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького Міністерства охорони здоров’я України.

Науковий консультант:

доктор фармацевтичних наук, професор

ПАРНОВСЬКИЙ Борис Людомирович

Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького,

завідувач кафедри організації і економіки фармації та технології ліків факультету післядипломної освіти.

Офіційні опоненти:

доктор фармацевтичних наук, професор

ГРОШОВИЙ Тарас Андрійович

Тернопільський державний медичний університет імені І.Я.Горбачевського,

завідувач кафедри фармацевтичних дисциплін;

доктор фармацевтичних наук, професор

ПОНОМАРЕНКО Микола Семенович

Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л.Шупика,

завідувач кафедри організації та економіки фармації;

доктор фармацевтичних наук, професор

СЯТИНЯ Михайло Лукич

Національний медичний університет імені О.О.Богомольця,

завідувач кафедри аптечної та промислової технології ліків.

Захист відбудеться „10”червня 2010 року о  1000год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.600.02 у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького за адресою: 79010, м.Львів, вул. Пекарська, 69.

З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (79000, м. Львів, вул. Січових Стрільців, 6).

Автореферат розісланий  „30”квітня 2010 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради                                       Драпак І.В.

ЗАГАЛЬНА  ХАРАКТЕРИСТИКА  РОБОТИ

Актуальність теми. Фармацевтична підсистема є складовою частиною системи охорони здоров’я України. Пріоритетні шляхи управління системою охорони здоров’я та її фармацевтичною складовою у ХХІ столітті визначили: Концепція розвитку охорони здоров’я населення України (2000р.), Міжгалузева  комплексна програма „Здоров’я нації на 2002-2011 рр.”, Державна програма забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр.

Концепція розвитку охорони здоров’я населення України заклала основи її подальшого реформування на засадах медичного страхування та сімейної медицини. Остання є перспективним напрямом і для оптимізації використання фармацевтичних кадрів. Відповідно до Концепції розвитку охорони здоров’я населення України почалася підготовка нових для нашої держави фахівців – клінічних провізорів, визначення потреби в яких для поліклінік та медичних стаціонарів є актуальною проблемою.

Міжгалузева  комплексна програма „Здоров’я нації на 2002-2011 рр.” акцентує увагу на необхідності вивчення кадрового забезпечення галузі, що безпосередньо стосується фармацевтичних кадрів. Комплексний аналіз розподілу провізорів і фармацевтів за часи незалежності був проведений лише станом на 01.01.1993 р.  Недостатньо вивчена мотивація аптечних працівників щодо роботи в ринкових умовах, а також кадрове забезпечення для реалізації ідей сімейної фармації та фармацевтичної профілактики.

Державна програма забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр., а також Концепція розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України, прийнята відповідно до рекомендацій ВООЗ „Фокус на пацієнта” і затверджена Наказом МОЗ України від 18 грудня 2007 р. № 838,  вказують на актуальність розробок та впровадження фармакоекономічного аналізу для оптимізації лікарського забезпечення. У Концепції передбачається реалізація тези: навчання провізорів протягом життя. Тому актуальним є опрацювання моделі інтегрованої системи навчання фармацевтичних працівників упродовж професійного життя на прикладі фармакоекономічного аналізу як перспективного напряму діяльності провізорів. Також Концепція вказує на перспективність інформатизації у фармації шляхом створення комп’ютерних інформаційних систем та баз даних (БД), у тому числі для моніторингу стану фармацевтичних кадрів.

Багатоаспектні дослідження, предметом та об’єктом яких були освітня підготовка, стан, процес функціонування фармацевтичних кадрів в Україні, проведені Р.М.Піняжком, Б.Л.Парновським, Д.С.Волохом, О.Л.Громом, О.М.Заліською, З.М.Мнушко, А.С.Немченко, М.С.Пономаренком, В.М.Толочком, М.Л.Сятинею. Проте вказані автори системно не вивчали комплекс проблемних питань сучасного кадрового фармацевтичного ринку в Україні, включаючи його мотивацію, інформатизацію, потребу в нових спеціалістах. Не проводилися історичне, наукознавче вивчення формування напрямів та національної школи досліджень фармацевтичних кадрів. Тому проблема подальшого розвитку засад управління системою фармацевтичних кадрів в Україні визначає актуальність дисертаційної роботи.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у відповідності з планом проблемної комісії „Фармація” МОЗ та АМН України і є фрагментом комплексної науково-дослідної роботи Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького „Обґрунтування нових напрямків розвитку лікарського забезпечення та розробка моніторингових механізмів їх впровадження” (номер державної реєстрації 0101U009228) і „Організаційно-правове та фармакоекономічне обґрунтування шляхів покращення забезпечення лікарськими засобами населення” (номер державної реєстрації 0106U01271).

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є оптимізація управління фармацевтичними кадрами МОЗ України шляхом інформатизації аналізу стану, підготовки та вивчення потреби в спеціалістах, апробування системи неперервної освіти провізорів упродовж професійного життя у комплексі з післядипломною підготовкою, впровадження засад сімейної та профілактичної фармації.

Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити наступні завдання:

-         обґрунтувати шляхи пріоритетного розвитку системи фармацевтичних кадрів МОЗ України відповідно до програмно-цільового спрямування Концепції розвитку охорони здоров’я населення України (2000 р.), Міжгалузевої  комплексної програми „Здоров’я нації на 2002-2011 рр.”, Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр., Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я України (2007 р.);

-         провести наукознавчий аналіз досліджень фармацевтичних кадрів  України за останні 40 років, у тому числі авторефератів докторських та кандидатських дисертацій з даної проблематики;

-         провести порівняльний аналіз стану провізорських кадрів та спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою станом на 01.01.1993 р. та 01.08.2005 р. на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів з рекомендаціями щодо його оптимізації;

-         опрацювати концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп’ютерної БД „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” та промоделювати її на сукупності провізорів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей;

-         вивчити показники динаміки набору студентів – майбутніх провізорів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” до вищих навчальних закладів (ВНЗ) ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України за денною та заочною формами навчання за 2001-2009 роки та очікувані показники їх випуску у 2006-2010 роках;

-         опрацювати концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп’ютерної БД „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів України ІІІ-IV рівнів акредитації до професійної діяльності”;

-         промоделювати функціонування вищевказаної комп’ютерної БД на сукупності студентів ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації України та Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (Польща);

-         обґрунтувати та промоделювати концепцію неперервної професійної освіти провізорів з фармакоекономіки упродовж професійного життя, інтегрованої з післядипломною підготовкою;

-         обґрунтувати доцільність поглибленої до- та післядипломної підготовки фармацевтичних кадрів з сімейної фармації, фармацевтичної профілактики та біомедичної етики;

-         визначити потребу в клінічних провізорах для поліклінічних та стаціонарних закладів охорони здоров’я України;

-         опрацювати методику вивчення потреби в інформації провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління фармацією”,  провізорів-інтернів методом апріорного ранжування за допомогою комп’ютерної бази даних;

-         вивчити потребу в інформації провізорів аптечних закладів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей  методом апріорного ранжування.

Об’єктом дослідження були інструктивні, директивні, рекомендаційні матеріали ВООЗ, Укази Президента, Постанови Кабінету Міністрів, Накази  МОЗ України з розвитку кадрового забезпечення охорони здоров’я та її фармацевтичної складової; автореферати дисертацій, публікації з проблематики фармацевтичних кадрів за останні 40 років; абсолютні та відносні (на 10 тис. населення) показники чисельності, мобільності, розподілу за віком провізорів та спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою МОЗ України і в розрізі окремих регіонів; автоматизовані фармацевтичні фактографічні системи на ЕОМ (1970-1980 роки);  комп’ютерні фармацевтичні інформаційно-пошукові системи та БД  (із середини 1980-х років по даний час); дані про фактичний стан фармацевтичних кадрів України на 01.08.2005 року; анкети провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління фармацією”, „Аналітично-контрольна фармація”; показники набору студентів до 13 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України (від 2001 р. до 2009 р.) за спеціальностями „Фармація”, „Клінічна фармація” денної та заочної форм навчання; показники мотивації щодо позиціонування у кадровому фармацевтичному ринку праці  студентів 6 ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України, Ужгородського національного університету та Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського;  типові програми, навчально-методичні матеріали викладання теорії та прикладних питань фармакоекономіки ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації МОЗ України на до- та післядипломному етапах; фармацевтична термінологія Універсальної десяткової класифікації (УДК); показники потреби в клінічних провізорах для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров’я України; показники потреби в інформації провізорів різних спеціальностей.

Предмет дослідження: пріоритетні та недостатньо вивчені напрями проблеми оптимізації системи фармацевтичних кадрів; забезпечення фармацевтичними кадрами України і окремих адміністративно-територіальних регіонів; позиціонування у кадровому фармацевтичному ринку України провізорів різних спеціальностей та студентів фармацевтичних факультетів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України; методологія обробки фармацевтичної інформації за допомогою пошукових систем та комп’ютерних БД; елементи системи підготовки провізорів у ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації МОЗ України (набір та випуск студентів, неперервне навчання впродовж професійного життя, поглиблена підготовка за напрямами сімейна фармація та фармацевтична профілактика, медична біоетика); потреба в інформації для провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління фармацією”, потреба в кадрах клінічних провізорів для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров’я України.

Методи дослідження. У дисертаційній роботі використано методи системного, програмно-цільового аналізу; статистичні, а саме апріорного ранжування; моделювання; інформатики, включаючи побудову комп’ютерних БД; фармакоекономіки; метод експертних оцінок, анкетного опитування, що конкретизовано у другому розділі дисертації.

Наукова новизна одержаних результатів.

-       Вперше одержано результати наукознавчого аналізу досліджень фармацевтичних кадрів в Україні (за останні 40 років), що дозволило узагальнити методологію визначення стану та управління підсистемою фармацевтичних кадрів.

-       Опрацьовано та апробовано методику аналізу стану фармацевтичних кадрів системи МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом.

-       Вперше запропоновано та апробовано алгоритм побудови комп’ютерних БД для вивчення позиціонування провізорів різних спеціальностей, студентів фармацевтичних факультетів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України у кадровому ринку праці.

-       Вперше створено комп’ютерну програму та комп’ютерну БД “Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)”, пріоритетність яких захищена свідоцтвами Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 18048 від 21.09.2006 р.  та № 19086 від 09.01.2007 р., а інформаційне забезпечення вказаної БД впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

-       Вперше запропоновано комп’ютерну програму „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів  ІІІ-ІV рівнів акредитації України до професійної діяльності”, пріоритетність якої захищено свідоцтвом Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 21323 від 20.07.2007 р. і впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

-       Удосконалено методику аналізу динаміки набору студентів до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” денної та заочної форм навчання.

-       Отримала розвиток концепція неперервного навчання провізорів за спеціальностями „Загальна фармація” та „Організація і управління фармацією” впродовж професійного життя, інтегрована з системою післядипломної підготовки на прикладі фармакоекономіки.

-       Вперше опрацьовано методики визначення потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних і поліклінічних закладів охорони здоров’я на рівні МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом.

-       Опрацьовано методику визначення потреби провізорів у фармацевтичній інформації, яка відрізняється від існуючих використанням методу апріорного ранжування та комп’ютерної бази даних для обробки інформації.

Практичне значення одержаних результатів. Отримані результати дозволяють оптимізувати аналіз стану, визначення потреби, шляхи підготовки та використання фармацевтичних кадрів України.

Отримані дані про фактичний стан фармацевтичних кадрів України (абсолютні та відносні (на 10 тис. населення) показники чисельності: провізорів, спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою, співвідношення між ними; показники мобільності, розподілу за регіонами, віком; чисельність спеціалістів пенсійного віку) на 01.08.2005 р. та у динаміці від 01.01.1993 р. до 01.08.2005 р. (16508 провізорів, 22642 спеціалісти з середньою фармацевтичною освітою), а саме: в  Автономній республіці Крим, Вінницькій, Волинській, Донецькій, Житомирській, Закарпатській, Запорізькій, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Луганській, Львівській, Миколаївській, Одеській, Полтавській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернівецькій, Чернігівській областях, м. Києві та м. Севастополі.

Результати аналізу мотивації та самооцінки професійної діяльності фармацевтичних кадрів у ринкових умовах для 1117 провізорів різних спеціальностей з Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, 147 спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою з Львівської області впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

Вивчено показники мотивації щодо професійної діяльності у сучасних ринкових умовах для 2167 студентів, а саме 363 – Буковинського державного медичного університету, 269 – Запорізького державного медичного університету, 185 – Луганського державного медичного університету, 450 –  Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, 190 – Одеського державного медичного університету, 418 – Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського, 106 – Ужгородського національного університету, 186 студентів Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (Польща).

Встановлено закономірності динаміки набору студентів до ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” денної і заочної форм навчання впродовж 2001-2009 років для Буковинського державного медичного університету, Вінницького національного медичного університету імені М.І.Пирогова, Дніпропетровської державної медичної академії, Донецького національного медичного університету імені М.Горького, Запорізького державного медичного університету, Івано-Франківського національного медичного університету, Кримського державного медичного університету імені С.І.Георгієвського, Луганського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Національного медичного університету імені О.О.Богомольця (м. Київ), Національного фармацевтичного університету (м. Харків), Одеського державного медичного університету, Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського.

Підготовлено і впроваджено навчальну програму і методичні рекомендації з вивчення фармакоекономіки для провізорів за спеціальностями „Загальна фармація” та „Організація і управління фармацією” впродовж професійного життя з використанням інформаційно-комунікаційних технологій сайту www.uspor.org.ua Фармакоекономіка Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень (USPOR).

Визначено потребу в інформації методом апріорного ранжування з використанням комп’ютерної бази даних 169 провізорів аптечних закладів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей, 100 провізорів-інтернів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Визначено потребу в клінічних провізорах для поліклінічних закладів охорони здоров’я на рівні МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом, показники обчисленої потреби в клінічних провізорах для поліклінічних закладів охорони здоров’я впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 23.12.2008 р.).

Визначено потребу в клінічних провізорах для стаціонарних закладів охорони здоров’я на рівні МОЗ України та за адміністративно-територіальним розподілом, показники розрахованої потреби в клінічних провізорах для стаціонарних закладів охорони здоров’я  впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 23.12.2008 р.).

За результатами досліджень опубліковані монографії, навчальний посібник, методичні рекомендації, навчальні програми, зокрема:

  • Монографія „Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення” (Львів : Кварт, 2007. – 198 с.) впроваджена в навчальний процес Запорізького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету (акти впроваджень від 05.02.2009 р., 23.02.2009 р.) та практичну діяльність ТзОВ „Хустфарм” і ТзОВ „Маркет Універсал ЛТД”  (акти впроваджень від 28.10.2008 р., 13.03.2009 р.). Фрагменти монографії опубліковано в журналах „Фармацевт-практик”: № 6, 7, 9, 10, 11 (2008 р.), № 1, 2 (2009 р.).
  • Монографія „Фармацевтична інформатика” (Львів : Кварт, 2008. – 446 с.) впроваджена в навчальний процес Одеського державного медичного університету, Запорізького державного медичного університету, Буковинського державного медичного університету, Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Тернопільського державного медичного університету ім.І.Я.Горбачевського, Івано-Франківського національного медичного університету (акти впроваджень від 29.08.2008 р., 19.02.2009 р., 23.02.2009 р., 12.03.2009 р., 11.09.2009 р., 19.02.2010 р.).
  • Систематизація навчально-методичної роботи в контексті Болонського процесу на кафедрах післядипломної освіти вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації : навчальний посібник (Львів : Піраміда, 2009. – 189 с.) рекомендований Центральним методичним кабінетом з вищої медичної освіти МОЗ України.
  • Методичні рекомендації з безперервної професійної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами. – Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. – 18 с.
  • Методичні рекомендації з організації навчального процесу для слухачів передатестаційних циклів зі спеціальностей „Організація і управління фармацією” та „Загальна фармація”. – Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2010. – 57 с.
  • Навчальна програма безперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами. – Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. – 19 с.
  • Навчальний план  та уніфікована програма передатестаційного циклу зі спеціальності „Організація і управління фармацією”. – Харків : вид–во НФаУ, 2009. – 45 с.
  • Навчальний план  та уніфікована програма передатестаційного циклу зі спеціальності „Загальна фармація”. – Харків : вид–во НФаУ, 2009. – 38 с.
  • Науково-освітня розробка „Використання інноваційних технологій для неперервної фармацевтичної освіти” від Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, яка нагороджена дипломом і Золотою медаллю у тематичній номінації „Компетентнісний підхід в освітній діяльності вищої школи”  на Міжнародній виставці-презентації „Сучасні навчальні заклади – 2010” (під егідою МОН України та Академії педагогічних наук України, м.Київ).

Особистий внесок здобувача. Всі наукові результати, висновки та рекомендації, представлені у дисертації, отримані автором особисто, зокрема:

-         методом програмно-цільового аналізу законодавчих актів України обґрунтовано пріоритетні та недостатньо вивчені напрями оптимізації підсистеми фармацевтичних кадрів охорони здоров’я України;

-         проведено наукознавчий аналіз досліджень фармацевтичних кадрів в Україні за останні 40 років для узагальнення методології аналізу стану та управління підсистемою фармацевтичних кадрів;

-         проаналізовано стан провізорських кадрів та спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів на 01.08.2005 р.;

-         проведено порівняльний аналіз динаміки стану провізорських кадрів та спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів на 01.01.1993 р. та 01.08.2005 р.;

-         опрацьовано концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп’ютерної бази даних „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” та її функціонування;

-         проаналізовано показники динаміки набору студентів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” у 13 ВНЗ ІІІ-IV рівнів акредитації МОЗ України за 2001-2009 роки та розраховано показники їх випуску у 2006-2010 роках;

-         опрацьовано концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення комп’ютерної БД „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації України до професійної діяльності” та її функціонування;

-         обґрунтовано та реалізовано концепцію неперервної професійної освіти провізорів з фармакоекономіки упродовж професійного життя, інтегрованої з післядипломною підготовкою;

-         обґрунтовано доцільність поглибленої до- та післядипломної підготовки фармацевтичних кадрів із сімейної фармації та фармацевтичної профілактики, біомедичної етики;

-         опрацьовано методику та визначено потребу в інформації для провізорів за спеціальностями „Загальна фармація”, „Організація і управління  фармацією”, провізорів-інтернів методом апріорного ранжування за допомогою комп’ютерної БД;

-         визначено потребу в клінічних провізорах для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров’я України.

З окремих питань автор співпрацював з науковцями кафедри вищої математики фармацевтичного факультету та організації і управління охороною здоров’я факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького.

Апробація  результатів дисертації. Основні теоретичні положення та практичні результати дисертаційного дослідження висвітлювались автором на міжнародних, всеукраїнських наукових та науково-практичних конгресах, з’їздах, конференціях: науково-практичній конференції „Досягнення сучасної фармації – в медичну практику” (Харків, 1996 р.), науково-практичній конференції „Охорона здоров’я і довкілля” (Львів, 1996 р.), VІІ Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств (Ужгород, 1998 р.), науково-методичній конференції „Сучасні проблеми підготовки фахівців у вищих медичних та фармацевтичних навчальних закладах України” (Луганськ, 2000 р.), міжрегіональній науково-практичній конференції „Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України” (Львів, 2000 р.), Першому Національному Конгресі з біоетики (Київ, 2001 р.), ІІ Міжнародному симпозіумі з біоетики (Київ, 2002 р.), ІХ Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств (Луганськ, 2002 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Формування національних, загальнолюдських ціннісних орієнтацій студентської молоді” (Київ, 2002 р.), науково-практичній конференції „Соціально-економічна ефективність державного управління: теорія, методологія та практика” (Львів, 2003 р.), конференції–семінарі „Життя – божий дар” (м. Стрий, 2003 р.), Міжнародному науковому симпозіумі з біоетики „Штучні репродуктивні технології та майбутнє України” в рамках міжнародного конгресу сім’ї „Родина-дитина-держава” (Київ, 2003 р.), науково-практичній конференції „Система післядипломної освіти спеціалістів фармації у ХХІ столітті” (Харків, 2003 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Формування особистості студентів, як майбутніх фахівців лікарської справи, працівників охорони здоров’я та інших соціально-орієнтованих установ у контексті біоетики” (Львів, 2003 р.),  Х Конгресі Світової Федерації Українських лікарських товариств (Чернівці,  2004 р.), Другому національному Конгресі з біоетики з міжнародною участю (Київ, 2004 р.), V Всеукраїнській науково-практичній конференції „Клінічна фармація в Україні” (Харків, 2004 р.), науково-практичній конференції за міжнародною участю „Внутрішня політика держави: сутність, принципи, методологія” (Львів, 2005 р.), VІ Національному з’їзді фармацевтів України „Досягнення та перспективи розвитку фармацевтичної галузі України” (Харків, 2005 р.), ІV Міжнародному симпозіумі з біоетики „Розвиток ідей біоетики у Європейському контексті” (Київ, 2006 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Демократичні стандарти професійного навчання та діяльності публічних службовців: теорія, практика” (Львів, 2007 р.), І Всеукраїнській науково-практичній конференції „Медичне право України: проблеми становлення та розвитку” (Львів, 2007 р.), ІІІ Національному Конгресі з біоетики з міжнародною участю (Київ, 2007 р.), науково-практичній інтернет-конференції з міжнародною участю „Управління охороною здоров’я” (Львів, 2008 р.), науково-практичній конференції за міжнародною участю „Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування” (Львів, 2008 р.), науково-практичній конференції „Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития” (Харків, 2008 р.), міжнародній науково-практичній конференції „Dni medycyny spolecznej i zdrowia publicznego” (Rzeszow, 2008 р.), ІІ науково-практичній конференції „Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития” (Харків, 2009 р.).

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано у 80 працях, серед них 2 монографії, 23 статті у наукових фахових виданнях,  в тому числі 12 – одноосібних, один навчальний посібник та 3 навчальні програми, 15 статей в інших наукових виданнях, 3 методичні рекомендації, 33 тези доповідей.

Структура та обсяг дисертації. Дисертацію викладено на 269 сторінках друкованого тексту, вона складається зі вступу, 6 розділів, списку використаних джерел літератури, який налічує 332 позиції. Роботу проілюстровано 55 таблицями і 12 рисунками. Додатки до дисертації оформлено у вигляді окремого тому.

ОСНОВНИЙ  ЗМІСТ  РОБОТИ

У вступі та першому розділі дисертаційної роботи „Системний аналіз проблем управління фармацевтичними кадрами” узагальнено, що вивчення  стану фармацевтичних кадрів в Україні повинно бути методологічно інтегрованим з напрямами, проблематикою розвитку  національної медичної галузі.

Отже, перший розділ дисертації присвячений систематизації:

-         основних Законів України, Указів Президента України та Постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативних документів, що безпосередньо формують національну політику з питань фармацевтичних кадрів;

-         стратегічних національних, державних, галузевих програм, проектів розвитку охорони здоров’я України, реалізація яких в тому числі передбачає участь висококваліфікованих спеціалістів фармацевтичної галузі.

Недостатньо вивчені проблеми, вирішення яких сприятиме оптимізації функціонування системи фармацевтичних кадрів, подано на рис. 1. Окремим предметом дисертаційного дослідження є інформатизація фармацевтичної системи.

Нами розглянуто у хронології та динаміці результати наукових розробок з вивчення кадрового забезпечення фармацевтичної складової охорони здоров’я України за останні 40 років.    За період 1970-2008 років за тематикою, пов’язаною з фармацевтичними кадрами в Україні, захищено 7 докторських та 17 кандидатських дисертацій. Проте актуальними є подальші дослідження з

проблематики підготовки, аналізу забезпечення, автоматизації обліку, потреби, мотивації діяльності фармацевтичних кадрів з врахуванням закономірностей динаміки системи фармацевтичних кадрів України в сучасних ринкових умовах на основі методології системного аналізу.

У другому розділі дисертації „Обґрунтування об’єктів та методів дослідження” об’єктами нашого системного аналізу стану напрямів оптимізації системи фармацевтичних кадрів в Україні була їх інтеграція з проблематикою сучасного розвитку національної охорони здоров’я.

У третьому розділі дисертації „Інформатизація аналізу стану системи фармацевтичних кадрів” методами системного, статистичного аналізу та інформатики вивчено розвиток методології обробки фармацевтичної інформації за допомогою пошукових систем та БД; структура та функції фармацевтичних пошукових систем. Об’єкти дослідження – автоматизовані фармацевтичні фактографічні системи на ЕОМ (1970-1980 роки);  комп’ютерні фармацевтичні інформаційно-пошукові системи та БД  (з середини 1980-х років по даний час), в тому числі опрацьовані нами.

Предметом дослідження стану кадрового забезпечення обрано абсолютні та відносні (на 10 тис. населення) показники: чисельності провізорів, спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою, співвідношення між ними; мобільності, розподілу за регіонами, віком; спеціалістів пенсійного віку. При цьому об’єкти дослідження – дані про фактичний стан фармацевтичних кадрів України (16508 провізорів, 22642 спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою).

У четвертому розділі дисертації „Аналіз та оптимізація стану підготовки фармацевтичних кадрів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України” методами системного аналізу, статистичними та побудови комп’ютерних реляційних БД вивчено абсолютні показники, динаміка набору абітурієнтів за окремими спеціальностями,  денною (очною) та заочною формами навчання за 2001-2009 роки; показники мотивації до позиціонування студентів у кадровому фармацевтичному ринку праці.

Методами системного аналізу, фармакоекономіки, моделювання, дистанційної освіти опрацьовано розвиток теорії фармацевтичної дидактики для неперервної професійної освіти, інтегрованої з системою післядипломного навчання.

У п’ятому розділі дисертації „Визначення потреби в клінічних провізорах для охорони здоров’я України” використано нормативний метод на основі галузевого наказу № 33 від 23.02.2000 р. „Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я України”.

У шостому розділі дисертації „Вивчення потреби в інформації для провізорів методом апріорного ранжування за допомогою комп’ютерних баз даних” статистичний аналіз експертних оцінок проведено за допомогою коефіцієнтів варіації та рангової кореляції Спірмена.

У третьому розділі дисертації „Інформатизація аналізу стану системи фармацевтичних кадрів” констатовано, що ВООЗ постійно акцентує увагу на питаннях управління кадровими ресурсами охорони здоров’я. Показники забезпеченості фармацевтичними кадрами у різних державах наведено в табл.1.

Таблиця 1

Забезпеченість фармацевтами (провізорами)

(на 10 тис. населення) деяких європейських країн

за даними ВООЗ, Міжнародної федерації фармацевтів (МФФ),

нашого дисертаційного дослідження

Країна

Роки

2002

2007

2008

2009

за ВООЗ

за МФФ*

Австрія

5,6

-

6,3

-

Великобританія

5,8

-

8,0

-

Німеччина

5,8

9,1

-

-

Росія

0,7**

-

-

-

Угорщина

4,9

-

6,5

Франція

10,2

-

11,7

-

Чехія

4,9

7,1

-

-

Україна

4,7**

Обчислено нами

4,7

5,1

5,7

* 2009 FIP. Global Pharmacy Workforce report

** Провізори

Як свідчать наведені у табл. 1 дані, в Україні кількість спеціалістів з вищою фармацевтичною освітою значно менша, ніж у розвинутих європейських державах, тому актуальною проблемою є збільшення чисельності підготовки провізорів.

За роки незалежності кадровий потенціал фармацевтичної служби України виявив тенденцію до зростання, насамперед внаслідок відкриття нових фармацевтичних факультетів у мережі ВНЗ. Водночас спостерігалося збільшення кількості аптечних закладів різних форм власності, а значна частина аптек перейшла виключно на відпуск лікарських засобів без їх екстемпорального виготовлення. Все це призвело до суттєвих змін загальної картини фармацевтичних кадрів в Україні та в її окремих регіонах. Тому завданням цього етапу нашого дослідження було вивчити  динаміку забезпеченості України фармацевтичними кадрами за станом на 01.01.1993 року та 01.01.2005 року.

Аналіз стану фактичної забезпеченості фармацевтичними кадрами  проводився нами за завданням МОЗ України з використанням звітних показників кадрового потенціалу відповідно до листа МОЗ України № 237/ІІ-2 від 26.07.2004 р.  Нами було одержано та опрацьовано звітні дані про чисельність фармацевтичних кадрів  (16508 провізорів та 22642 спеціалісти з середньою фармацевтичною освітою – 88,9% їх загальної чисельності) аптек різних форм власності (державна, комунальна, колективна, приватна), оптових фармацевтичних фірм, фармацевтичних заводів та фабрик з наведенням кількості вакантних посад.         Показники розподілу фармацевтичних кадрів було представлено у повному обсязі з 16-ти областей України (табл. 2). Доведено, що досліджувану сукупність аптечних закладів наведених у табл. 2 областей та міста Севастополя можна вважати достатньо репрезентативною для вивчення стану фармацевтичних кадрів на рівні держави загалом.

Таблиця 2

Чисельність провізорів у деяких областях України

станом на 01.01.1993 р. та 01.01.2005 р.

Область (місто)

На 01.01.1993 р.

На 01.01.2005 р.

Приріст кількості провізо-рів, %

кількість

кількість

насе-лення, тис.

прові-зорів

провізорів на

10 тис. нас.

насе-лення, тис.

прові-зорів

провізорів на

10 тис. нас.

Волинська

1074,8

348

3,2

1047,0

366

3,5

5,2

Житомирська

1503,0

317

2,1

1354,1

303

2,2

- 4,4

Закарпатська

1277,7

385

3,0

1249,6

357

2,9

- 7,3

Івано-Франківська

1540,7

402

2,6

1395,6

419

3,0

4,2

Київська

1932,3

668

3,5

1788,0

538

3,0

- 19,5

Луганська

2880,3

798

2,8

2459,1

735

2,9

- 7,9

Львівська

2756,6

1554

5,6

2592,6

1786

6,9

14,9

Миколаївська

1358,0

509

3,7

1235,7

407

3,3

- 20,0

Полтавська

1765,8

596

3,4

1583,2

621

3,9

4,2

Рівненська

1183,8

331

2,8

1162,4

390

3,4

17,8

Сумська

1427,0

482

3,4

1254,5

471

5,4

- 2,3

Херсонська

1278,2

400

3,1

1145,4

438

3,8

9,5

Хмельницька

1521,6

409

2,7

1395,9

374

2,7

- 8,6

Черкаська

1532,0

489

3,2

1366,7

508

3,7

3,9

Чернівецька

948,6

253

2,7

912,9

266

2,9

5,1

Чернігівська

1380,8

452

3,3

1199,1

481

4,0

6,4

м. Севастополь

416,3

215

5,1

378,2

204

3,8

- 5,1

Всього:

25777,5

8608

3,3

23520,0

8664

3,7

0,7

Відповідно до результатів аналізу даних, наведених у табл. 2, за 12 років (з 1993 до 2005) чисельність провізорів досліджуваної сукупності збільшилася на 0,7%. Фактичне зростання кількості провізорів (на 10 тис. населення) відбулося через зменшення загальної чисельності населення. Найвищий приріст кількості провізорів (більше 10%) спостерігається у Рівненській та Львівській областях, нижчий приріст – у Чернігівській, Волинській, Чернівецькій, Івано-Франківській, Полтавській, Черкаській та Херсонській областях. Суттєво (до 20%) зменшилась кількість провізорів у Миколаївській та Київській областях, а також у Хмельницькій, Луганській, Закарпатській областях і в місті Севастополі.

За досліджуваний період співвідношення між кількістю спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою на одного провізора не змінилося, тобто темпи росту підготовки провізорів не випереджають відповідного показника для спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою, що є недоліком планування підготовки фармацевтичних кадрів, інтенсифікація якої залишається актуальною.

Наступним об’єктом нашого дослідження була статистична сукупність (6800 провізорів, тобто понад 30% загальної кількості провізорів аптечної системи України, а саме 1160 чоловіків та 5640 жінок) з 21 області України, міст Києва та Севастополя.

За віком провізорів диференційовано до статі розподіляли на статистичні групи (рис. 2, 3) з виділенням осіб пенсійного віку. Таким чином, загальна кількість працюючих провізорів - чоловіків та жінок пенсійного віку (1228 осіб) становить 18,1% досліджуваної сукупності. Для порівняння, аналогічний показник у лікарів в Україні  на 2002 рік – 19,5% пенсіонерів. Слід звернути увагу на те, що для Львівської області цей індикатор виявився значно вищим – 23,7%. У той же час, у Запорізькій області питома вага працюючих пенсіонерів чоловіків та жінок становить лише 4,8%.

Рис. 2. Вікова структура працюючих провізорів-чоловіків:

1 - до 45 років; 2 - 46-55 років; 3 - 56-60 років; 4 - 60 років і більше.

Рис. 3. Вікова структура працюючих провізорів-жінок:

1 - до 40 років; 2 - 41-50 років; 3 - 51-55 років; 4 - 55 років і більше.

При визначенні потреби у фармацевтичних кадрах слід враховувати показники їх мобільності. Обчислений нами модельний річний коефіцієнт мобільності, який становив 3,6%, наближений до щорічного показника вибуття лікарів в Україні (близько 3,0%).

Отримані за допомогою запропонованих нами статистичного підходу та опрацьованої методики дані характеризують стан та проблеми забезпечення фармацевтичними кадрами на початок 2005 року. Проте аналітичні можливості вивчення кадрового забезпечення фармацевтичної підсистеми охорони здоров’я зростатимуть при створенні автоматизованої БД фармацевтичних працівників України, щодо побудови якої у дисертації наведено конкретні пропозиції. Зокрема, при створенні автоматизованої БД фармацевтичних працівників за наказом МОЗ України № 842 від 19.12.2006 р. доцільно використати матеріали та досвід опрацювання під керівництвом проф. Р.М.Піняжка у 1974-1975 р.р. підсистеми „Фармацевтичні кадри” автоматизованої системи управління „Охорона здоров’я” МОЗ України. Нами запропоновано модель уніфікації найменувань посад провізорів, які працюють в оптових фармацевтичних фірмах, із використанням спеціальностей „Організація і управління фармацією”, „Загальна фармація”.

Також було обґрунтовано шляхи створення та функціонування комп'ютерної БД для обліку, аналізу стану, системного моніторингу відношення фармацевтів до своєї ролі у системі охорони здоров’я, до фаху, профілю, спеціальності, посади, а також до форми власності закладу, де вони працюють.

Завдання дослідження включали:

-         опрацювання концептуальної моделі БД за вказаними критеріями (рис. 4);

-         обґрунтування структури БД, форми збирання та змісту первинної індивідуалізованої інформації від провізорів, алгоритм її обробки;

-         уніфікацію форми вихідної статистичної інформації, яка адекватно характеризує тенденції фармацевтів до збереження (зміни) свого фаху, профілю, спеціальності, закладу та його форми власності, вибору ідеальних моделей;

-         передбачення можливості подальшого розвитку БД.

Таблиці файлів комп'ютерної БД створено на мові програмування "Clarion 6.0 EE" з використанням  "TopSpeed (TPS)" driver. Ядром середовища Clarion є Словник Даних - репозитарій мета-даних, в якому зберігаються описання таблиць БД і стандартні атрибути для представлення цих таблиць на екрані, в документах і списках перегляду, а також правила та опції використання. Генератор додатків є ключовим інструментом середовища розробки і працює спільно із Словником Даних, забезпечує створення і супровід додатків у процесі віртуального програмування. Програмне забезпечення може мати доступ практично до будь-яких даних за допомогою ODBC/ADO і вбудованих драйверів БД.

Моделювання побудови та функціонування БД „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” проведено нами на сукупності 1117 респондентів різних спеціальностей з шести областей України:

Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької.

Загалом, із 1117 респондентів 60,8% припадає на спеціалістів загальної фармації, 33,9% - з організації і управління фармацією і 5,3% - з аналітично-контрольної фармації, що відповідає структурі та питомій вазі розподілу за спеціальностями провізорів-практиків.

У табл. 3 наведено одержані результати інтегрованої оцінки 379 респондентів-спеціалістів з організації та управління фармацією, 679 – загальної фармації і 59 – з аналітично-контрольної фармації щодо спеціальності та фармацевтичного закладу і форми його власності, в якому вони хотіли б працювати.

На нашу думку, слід констатувати як позитивне явище те, що значна більшість спеціалістів з організації і управління фармацією в кожній з досліджуваних областей найкращим закладом для роботи вважають аптеку (насамперед відкритого типу). Заслуговує на увагу факт, що 4,8% спеціалістів з організації і управління фармацією Львівської області висловили бажання працювати у навчальних та наукових фармацевтичних закладах.

Інтегрально 12,6% респондентів за спеціальністю „Організація і управління фармацією”, 29,6% спеціалістів загальної фармації, 64,4%  спеціалістів з аналітично-контрольної фармації також виявляють тенденцію до зміни спеціальності. Щодо спеціалістів з аналітично-контрольної фармації, таку тенденцію можна пояснити систематичним скороченням кількості аптек, де виготовляють екстемпоральні лікарські засоби, а також переходом до ширшого

застосування стерильних лікарських засобів промислового виробництва, тобто, спеціалісти з аналітично-контрольної фармації не переконані у перспективності своєї спеціальності.

Із загальної кількості респондентів за всіма спеціальностями (1117 осіб) 92 провізори (8,2 %) вказали на бажання працювати за спеціальністю „Провізор-косметолог”, що свідчить про доцільність вивчення питання щодо підготовки таких спеціалістів у Західному регіоні України. Водночас 98,9% загальної сукупності респондентів констатують, що їм подобається обрана професія, однак 3,2% хотіли би її змінити. Разом із тим, 96,5% опитаних вважають себе працівниками охорони здоров’я, 3,5% - цьому заперечують.

Аналогічно нами було вивчене відношення до свого фаху спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою (147 респондентів, які працюють у місті Львові та Львівській області) у 2007-2008 роках, причому 61,9% з них хотіли б здобути вищу фармацевтичну освіту.

Опрацьовані нами комп’ютерна програма „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” отримала свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки  України  про  реєстрацію  авторського  права  на  твір  № 18048  від 21.09.2006 р. та  комп’ютерна БД „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” – відповідне свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 19086 від 09.01.2007 р., а інформаційне забезпечення вказаної БД впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (2008 рік).  Технологію побудови та апробації вказаної комп’ютерної БД викладено у розділі „Аналіз стану фармацевтичних кадрів методами фармацевтичної інформатики”  монографії „Фармацевтична інформатика” (2008 рік) і впроваджено в навчальний процес фармацевтичних факультетів деяких медичних ВНЗ.

У четвертому розділі дисертації „Аналіз та оптимізація стану підготовки фармацевтичних кадрів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” вищими навчальними закладами ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України” вивчено закономірності динаміки набору студентів, у тому числі денної (очної) та заочної форм навчання.

Підготовку фармацевтичних кадрів вищої кваліфікації за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” в Україні здійснюють 13 державних навчальних закладів системи МОЗ України, а саме: три  „класичні” – Національний фармацевтичний університет (м.Харків), Запорізький державний медичний університет, Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, а також 10 навчальних закладів, які приступили до підготовки провізорських кадрів у роки незалежності України: Національний медичний університет ім. О.О.Богомольця (м.Київ), Буковинський державний медичний університет, Вінницький національний медичний університет ім. М.І.Пирогова, Дніпропетровська державна медична академія, Донецький національний медичний університет ім. М.Горького, Івано-Франківський національний медичний університет, Кримський державний медичний університет ім. С.І.Георгієвського, Луганський державний медичний університет, Одеський державний медичний університет, Тернопільський державний медичний університет ім. І.Я.Горбачевського.

Проведено аналіз кількісних показників підготовки провізорських кадрів, а також очікувану динаміку їх випуску у 2006-2010 роках. За станом на 31.03.2005 р. готувалося 11913 студентів за спеціальністю „Фармація” та 1205 – за спеціальністю „Клінічна фармація”, вивчено їх розподіл за окремими навчальними закладами та курсами. При цьому максимальна кількість випускників-провізорів за спеціальністю „Фармація”  передбачена у 2009 році – 3250, за спеціальністю „Клінічна фармація” у 2008 році – 350. Однак, починаючи з 2002 року, зменшується набір за спеціальністю „Клінічна фармація”, а з 2004 – за спеціальністю „Фармація”.

Окремий фрагмент дослідження полягав у аналізі динаміки підготовки провізорів заочної форми навчання (табл. 4).

Таблиця 4

Загальна чисельність набору денної і заочної форм навчання

13 фармацевтичних факультетів ВНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації МОЗ України

Роки

Набір на навчання за спеціальністю „Фармація”

денна форма

заочна форма

всього

к-сть

питома вага, %

к-сть

питома вага, %

2001

2131

71

864

29

2995

2002

2661

70

1127

30

3788

2003

3107

64

1711

36

4818

2004

2757

64

1540

36

4297

2005

2917

63

1714

37

4631

2006

1080

34

2082

66

3162

2007

1059

29

2631

71

3690

2008

984

33

2028

67

3002

2009

871

31

1983

69

2854

Таким чином, виявлено негативну тенденцію щодо збільшення у сумарному наборі абітурієнтів на навчання за спеціальністю „Фармація” питомої ваги студентів заочної форми навчання. Слід також зазначити, що у 2006 році створено прецедент підготовки  спеціалістів „Клінічної фармації” за заочною формою навчання – відповідний набір  до Дніпропетровської медакадемії – 30 студентів. Останнє, на нашу думку, абсолютно не відповідає ключовій ідеї клінічної фармації, оскільки, вже сама назва спеціальності „провізор клінічний” заперечує заочну форму підготовки цих фахівців.

Затверджена VI Національним з’їздом фармацевтів Концепція розвитку фармацевтичної галузі України закономірно об’єднує проблеми фармацевтичної освіти та кадрового забезпечення. Пріоритетними напрямками є створення банку даних щодо фахівців з фармації, забезпечення працевлаштування випускників.

Оптимізація системи підготовки фармацевтичних кадрів включає елемент професійної адаптації випускників фармацевтичних факультетів ВНЗ III-IV рівнів акредитації до сучасних вимог ринку праці. Свідомий вибір майбутніми провізорами спеціальності  („Загальна фармація”, „Клінічна фармація”, „Організація і управління фармацією”, „Аналітично-контрольна фармація” тощо) і фармацевтичного (аптечного) закладу сприяє:

-         мотивації отримання студентами адекватних обраній спеціальності (закладу) теоретичних знань та практичних навичок;

-         орієнтації самопідготовки щодо конкретних аспектів практичної діяльності.

Завданням цього етапу дослідження було створення комп’ютерної БД „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів  ІІІ-ІV рівнів акредитації України щодо професійної діяльності”, яка є концептуально інтегрованою з опрацьованою нами раніше комп’ютерною програмою та БД „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)”.

Опрацьована БД дозволяє отримувати статистичні аналітичні форми за запитаннями до студентів різних курсів:

-         чому Ви обрали для навчання фармацевтичний факультет?

-         де плануєте працювати після закінчення ВНЗ?

-         яку фармацевтичну спеціальність Ви хотіли б здобути?

-         в аптечному закладі якої форми власності Ви хотіли б працювати?

Розроблену нами комп’ютерну програму у 2006-2007 роках промодельовано при опрацюванні 974 персональних анкет, які заповнювали студенти І-V курсів Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (450 анкет) і Тернопільського державного медичного університету імені І.Я.Горбачевського (418 анкет) та студенти І-ІІІ курсів фармацевтичного факультету Ужгородського національного університету (106 анкет; навчання майбутніх провізорів на ІV курсі цього університету почалося лише у 2007-2008 навчальному році). Ми не вважали доцільним використати можливості комп’ютерної програми для порівняння показників вибору студентами вищезазначених навчальних закладів, однак аналіз наведених у табл. 5 даних дозволяє простежити за змінами мотивації студентів щодо вибору спеціальності та  місця праці при переході на черговий курс.

Якщо не враховувати фактор курсу, інтегрально найбільш популярними спеціальностями для студентів є „Організація і управління фармацією” (35,5%) і „Загальна фармація” (26,3%). Відповідно, найбільш бажаним місцем праці є

аптека (54,9%, в тому числі власна приватна аптека – 25,3%) і оптова фармацевтична фірма (37,6%).

Результати статистичної обробки анкетних даних з використанням комп’ютерних технологій довели, що інтегрально 66,6% студентів бажають працювати в аптечних закладах із приватною формою власності, 19,6% – з державною (комунальною) формою власності, 8,0% – з колективною формою власності (5,8% студентів обирають іншу форму власності). Отже, виявлено виражену тенденцію до активного сприйняття фармацевтичною студентською молоддю приватного сектора фармацевтичного ринку.

У табл. 6 наведено результати аналізу показників, що характеризують (за умови приватної власності) ідеальні, на думку респондентів, спеціальності в розрізі місця праці.

Таблиця 6

Показники вибору студентами ідеальної спеціальності та місця праці

в аптечному закладі з приватною формою власності

Курс

Кількість  студентів

Спеціальність

„Організація і управління фармацією”

Спеціальність

„Загальна фармація”

місце роботи

місце роботи

не власна аптека

власна аптека

оптова фармацев-тична  фірма

не власна аптека

власна аптека

оптова фармацев-тична фірма

всьо

го

%

всього

%

всього

%

всього

%

всього

%

всього

%

I

182

14

7,7

21

11,5

21

11,5

18

9,9

19

10,4

7

3,8

II

171

15

8,8

28

16,4

23

13,5

16

9,4

11

6,4

19

11,1

III

191

16

8,4

15

7,9

37

19,4

26

13,6

14

7,3

16

8,4

IV

174

21

12,1

13

7,5

31

17,8

21

12,1

7

4,0

16

9,2

V

256

22

8,6

20

7,8

49

19,1

44

17,2

10

3,9

12

4,7

Всього

974

88

9,0

97

10,0

161

16,5

125

12,8

61

6,3

70

7,2

Таким чином, на думку 19,0% студентів, ідеальною є робота за спеціальністю „Організація і управління фармацією” у приватній аптеці (10% віддали перевагу праці у власній аптеці), а  16,5% студентів хотіли б працювати в оптовій приватній фармацевтичній фірмі.

Опрацьована нами комп’ютерна програма дозволила отримати аналітичні дані про ідеальні спеціальності та місце праці (з урахуванням фактора форми власності) диференційовано для студентів жіночої та чоловічої статі.

За аналогічним методичним підходом статистичної обробки анкетних даних з використанням комп’ютерних технологій у 2007-2008 навчальному році ми ввели до описаної вище БД інформацію від студентів фармацевтичних факультетів Луганського, Запорізького, Одеського державних медичних університетів, Буковинського державного медичного університету, які здобувають спеціальність „Клінічна фармація” щодо позиціонування на фармацевтичному ринку праці.

Узагальнені дані за всіма  респондентами – студентами, які наведено у табл. 7 (вони практично ідентичні до даних табл. 6), свідчать, що при умові приватної власності для спеціальності „Організація і управління фармацією” пріоритетом є робота в аптеці (19,0%) та оптовій фармацевтичний фірмі (16,5%). Аналогічна закономірність спостерігається і для спеціальності „Загальна фармація” (робота в аптеці –18,1%, у фармацевтичній фірмі – 6,9%).

Вважаємо, що отриману за допомогою обробки комп’ютерної БД оцінку тенденцій мотивації студентів деяких фармацевтичних факультетів ВНЗ III-IV рівнів акредитації МОЗ України щодо позиціонування на фармацевтичному ринку праці доцільно враховувати для оптимізації їх професійної підготовки деканатам та профільним кафедрам.

За аналогічним принципом на основі анкетного опитування нами у 2007 році вивчена  думка студентів Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (Польща) про бажаний напрямок їх фармацевтичної діяльності після отримання вищої освіти. Встановлено, що вони аналогічно з українськими студентами – майбутніми провізорами, позитивно оцінюють професію фармацевта, бажають працювати, в основному, в аптеках відкритого типу та в оптових фармацевтичних фірмах. Також вважають перспективним напрямком роботу, пов’язану з фармацевтичною косметологією. На відміну від українських, польські студенти виявили тенденцію до праці у фармацевтичній промисловості.

Наше наступне завдання базувалося на реалізації Концепції неперервної професійної освіти (Lifelong learning) у ХХІ столітті, яка стосується і провізорів України. Однак відсутні дані про функціонуючі системи неперервного навчання провізорів упродовж професійного життя з використанням елементів та можливостей дистанційного навчання. Ми опрацювали концепцію та модель такої системи, обґрунтували вибір дисципліни, вивчення якої провізорами було би професійно перспективним.

Для моделювання системи неперервного навчання спеціалістів з організації і управління фармацією доцільно обрати одну з наймолодших фармацевтичних дисциплін – фармакоекономіку, що має сформовану методологію і програму розвитку в Україні, передбачено її впровадження у практику Державною програмою забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр. Іншим цікавим, на нашу думку, напрямом є Інтернет-фармація. Навчальні програми для студентів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” фактично включають лише окремі аспекти використання комп’ютерних технологій. Не розглядаються теоретичні питання фармацевтичної інформатики: побудова комп’ютерних інформаційно-пошукових систем та БД, практичні методики визначення потреби в інформації

про лікарські засоби, що нами опрацьовано у шостому розділі.

Враховуючи вищенаведене, завданням цього етапу нашого дослідження було обґрунтування шляхів реалізації неперервного навчання провізорів на основі інтегрування традиційних методів післядипломної підготовки, самопідготовки з  включенням елементів дидактики у період між передатестаційними циклами. Для реалізації цього фрагменту дослідження необхідно було:

-         опрацювати алгоритм планування неперервного навчання провізорів у період між передатестаційними циклами з використанням системи науково-практичних конференцій;

-         обґрунтувати доцільність неперервної підготовки провізорів із сучасної дисципліни „Фармакоекономіка”, а саме з використанням дистанційної підготовки за допомогою Інтернет-ресурсів.

Передбачено, що на передатестаційних циклах спеціалісти з загальної фармації, організації і управління фармацією послідовно ознайомлюються з історією розвитку фармакоекономіки, її об’єктами, предметом досліджень, зв’язками з іншими фармацевтичними, медичними науками, даними доказової медицини. Враховано, що у 2008 році організовано Український відділ Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень USPOR, який використовує рекомендації практичних та освітніх напрямків фармакоекономіки у провідних країнах, має україномовну веб-сторінку, де представлено навчальні матеріали, наукові статті про теоретичні основи та результати фармакоекономічних досліджень. Відповідно нами опрацьована та видана „Навчальна програма безперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами”, а також відповідні методичні рекомендації, які з 12.02.2009 р. розміщені на сайті www.uspor.org.ua.

У п’ятому розділі „Визначення потреби в клінічних провізорах для охорони здоров’я України” опрацьовані методики планування потреби в клінічних провізорах за нормативним методом на основі діючого наказу МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р.

Було розроблено алгоритм визначення потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних закладів охорони здоров’я України. Згідно з  вказаним наказом  кількість штатних одиниць клінічних провізорів (КП 1,2,…,n) може визначатися за формулою:

КП 1,2,…,n = , але не більше 2,                                     (1)

де Л 1,2,...,n - кількість ліжок у лікарні 1,2, …, n.

Для автоматизованого розрахунку кількості штатних одиниць клінічних провізорів використано програми електронних таблиць Excel, зокрема програма логічних функцій. Передбачено систему заокруглень результатів мінімально до 0,25 ставки. На основі даного алгоритму складено комп’ютерну програму, яку було промодельовано за фактичними даними суцільної вибірки про ліжковий фонд Львівської області (на 01.01.2004 р., інтегрально 24546 лікарняних ліжок).  Ранжований за структурою вказаний ліжковий фонд наступний: міські лікарні, центральні районні лікарні, спеціалізовані лікарні, дільничні лікарні, районні лікарні, обласні лікарні, денні стаціонари, диспансери зі стаціонарами. При цьому приблизно половина ліжкового фонду припадає на міські та центральні районні лікарні. Сумарна потреба в клінічних провізорах для них за нормативною методикою розрахунків, яка базується на наказі МОЗ України № 33, становить 73,75 ставки. Одночасно нами був застосований спрощений розрахунковий метод, коли для орієнтовного обчислення загальна чисельність лікарняних ліжок ділиться на 300, що дає помилку у 10,8 %.

Для визначення потреби в клінічних провізорах для поліклінічних відділень наказ МОЗ України № 33 від 23.02.2000 р. передбачає такі посади лише для кожної поліклініки, яка одночасно має наступні ознаки: 25 або більше посад лікарів та розташована у містах з населенням понад 25 тис. чоловік (у статистичній звітності такі поліклініки не виділяються, тому централізовано їх чисельність встановити неможливо). Шляхом суцільної вибірки даних про всі 108 територіальних поліклінік Львівської області нами виділено такі, які відповідають критеріям щодо передбачення в них посад клінічних провізорів. Встановлено, що у вказаній області із загальної кількості поліклінічних закладів охорони здоров’я 46,3% повинні мати у штаті клінічних провізорів. Такий методичний підхід визначення фактичної потреби в клінічних провізорах актуальний, на нашу думку, і для інших регіонів України.

Обчислення потреби в клінічних провізорах для стаціонарних закладів охорони здоров’я України проводилося, враховуючи наявність в Україні на 2004 рік 374994 лікарняних ліжка, інтегральна орієнтовна потреба в клінічних провізорах для яких складає 1250,0 штатних одиниць.

Для спрощення розрахунків потреби в клінічних провізорах (для поліклінік України) ми запропонували використовувати коефіцієнт питомої ваги поліклінік, що повинні мати штатну посаду клінічних провізорів у їх загальній сукупності. Останній, як вже було сказано, обчислений для Львівської області,  складає 46,3% і пропонується для орієнтовних розрахунків потреби в клінічних провізорах для кожного регіону, виходячи з загальної кількості поліклінік (поліклінічних відділень). Тобто, орієнтовна потреба (По) в штатних одиницях клінічних провізорів для поліклінічних закладів охорони здоров’я дорівнює загальній чисельності поліклінік у певному регіоні (Зпр) помноженій на обчислений коефіцієнт (0,463).

Таким чином,  для кожної області орієнтовна потреба в клінічних провізорах становитиме:

По = Зпр х 0,463.                                                       (2)

Загалом за звітними даними 2004 р. в Україні налічувалось 2310 поліклінічних закладів охорони здоров’я, орієнтовна потреба яких в клінічних провізорах становить 1069 ставок.

Розраховані нами показники орієнтовної потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для закладів охорони здоров’я України (2319 ставок, в тому числі 1250 ставок припадає на 6574 стаціонарних заклади охорони здоров’я з сумарною кількістю 374994 ліжка, а 1069 ставок – на 2310 поліклінічних закладів охорони здоров’я) впроваджено в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акти впровадження від 23.12.2008 р.).

Шостий розділ „Вивчення потреби в інформації для провізорів методом апріорного ранжування за допомогою комп’ютерних баз даних” присвячений вдосконаленню методології аналізу вказаної проблеми фармацевтичної інформатики.

Завданням цього етапу дослідження було одержання показників інтегрованої та диференційованої потреби в інформації провізорів різних спеціальностей, фармацевтичних закладів, регіонів. При обробці анкет, що характеризують персоніфіковану потребу в інформації, використовували методологію сучасних комп’ютерних БД. Вона дозволяє на основі одноразового введення даних одержувати узагальнені, ранжовані показники за уніфікованими формами вихідної інформації при умові використання стандартних програм. У системі управління нашою базою даних статистичного аналізу використовували програму електронних таблиць Excel. Таким чином, проведені дослідження дозволили вивчити:

-         потребу в інформації провізорів-спеціалістів загальної фармації, організації і управління фармацією Закарпатської, Львівської, Чернівецької областей та деяких кафедр Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, провізорів-інтернів;

-         інтегровану аналітичну інформацію про потребу вказаних спеціалістів в інформації для окремих регіонів та спеціальностей;

-         показники кореляції між потребою у фармацевтичній інформації та рівнем її забезпечення.

При введенні інформації до БД застосовувалось уніфіковане кодування параметрів, причому кожна анкета з результатами оцінки респондентами своєї потреби в інформації з різних аспектів та самооцінки стану інформаційного забезпечення має індивідуальний номер.

Структура нашої БД складається з таких полів (стовпців): номер анкети, область проживання, спеціальність, місце роботи, посада, стаж роботи, а також 36 полів, відведених для рангового оцінювання інформаційних анкетних матеріалів (36 факторів).

Важливим етапом роботи був статистичний аналіз експертних оцінок. Вводились позначення, які використовувались у подальшому викладі: кожен експерт кодувався номером ; кожен фактор кодувався номером ;  – ранг, наданий -тим експертом -тому фактору;  – сума рангів, наданих -тому фактору усіма  експертами;  – сума рангів, наданим -тим експертом усім  факторам.

Суми рангів  ранжували у порядку зростання сум і одержували підсумкові ранги факторів, надані групою  експертів. Кожен із підсумкових рангів  характеризувався стандартним відхиленням:

(3)

Неоднозначність думок спеціалістів щодо рівня важливості певного інформаційного фактора визначали величиною коефіцієнта варіації, який у відсотках розраховували за наступною формулою:

(4)

Узгодженість у ранжуванні всіх інформаційних факторів двома групами спеціалістів  і  визначали з допомогою коефіцієнта рангової кореляції Спірмена:

(5)

Якщо дані ранжування -тим спеціалістом мали  груп поєднаних рангів з кількістю факторів  у -тій групі, , то -поправку розраховували за формулою:

(6)

Узгодженість у ранжуванні факторів групою експертів  характеризується коефіцієнтом конкордації, який визначали за формулою:

(7)

У чисельнику цієї формули фігурує величина:

,                                            (8)

яка є квадратом відхилення суми рангів -того фактора від середнього значення. Сума квадратів таких відхилень за всіма факторами є наступною:

(9)

Критерій значущості коефіцієнта конкордації визначали статистично:

,                                                 (10)

за розподілом Фішера–Снедекора з числами ступенів вільності ; .

За обчисленим значенням критерію і заданими числами ступенів вільності визначали -значення. Якщо -значення є менше 0,05, тоді узгодженість у ранжуванні факторів даною групою експертів можна вважати істотною.

Загальний вигляд БД зі стандартизованими ранговими оцінками експертів та статистичними показниками представлено у таблиці 8.

Таблиця 8

Структура БД ранжування та статистичних характеристик

Експерти

Фактори

Контр. сума

-поправ-ка

1

2

1

2

Сума

Підсумковий ранг

Стандартне відхилення

Коефіцієнт варіації

Квадрат відхилення

Порівняльний аналіз свідчить, що до найважливіших факторів потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та організації і управління фармацією одночасно входять: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, проблема фальсифікації ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), організація інформування про лікарські засоби.

Натомість до найважливіших факторів лише для спеціалістів загальної фармації були віднесені фармацевтична опіка при відпуску ліків, система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика, безрецептурний відпуск ліків, технологія виготовлення ліків, роль фармацевтів в охороні здоров’я, лікарські засоби (за періодичними фармацевтичними журналами).

Водночас до найважливіших  факторів лише для спеціалістів організації і управління фармацією віднесені: аналіз економічних показників фармацевтичного закладу, правове забезпечення фармацевтичної діяльності, аналіз показників реалізації лікарських засобів, визначення потреби в лікарських засобах, аналіз ринку лікарських засобів, документоведення та діловодство фармацевтичних закладів, ліцензування фармацевтичної діяльності.

Таким чином, найважливіші фактори потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та спеціалістів організації і управління фармацією суттєво відрізняються.

До найважливіших факторів, які формують самооцінку фактичної поінформованості інтегрально спеціалістів загальної фармації, організації і управління фармацією належать: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, фармацевтична опіка при відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, роль фармацевтів в охороні здоров’я, безрецептурний відпуск ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика. Спеціалісти загальної фармації додатково включили до найважливіших факторів фактичної поінформованості технологію виготовлення ліків, лікарські засоби (періодичні фармацевтичні журнали), фармацевтичну термінологію, проблему фальсифікації ліків. Натомість до найважливіших факторів поінформованості спеціалістів організації і управління фармацією входить визначення потреби в лікарських засобах, аналіз показників реалізації лікарських засобів, аналіз економічних показників фармацевтичного закладу, аналіз ринку лікарських засобів.

Цікавою є інформація про кореляційну узгодженість між показниками потреби та забезпечення провізорів фармацевтичною інформацією. Кожен інформаційний фактор тут характеризується двома підсумковими рангами – рангом потреби і рангом фактичного забезпечення. Сукупність цих пар чисел утворює кореляційне поле. За методом найменших квадратів знаходили оцінку рівняння регресії:

,                                                         (11)

де  – фактичне інформаційне забезпечення,  – потреба.

За значеннями коефіцієнта кореляції, а також кутового коефіцієнта і вільного члена у рівнянні регресії можна судити про значущість та характер взаємозв’язку між потребами і фактичним забезпеченням досліджуваних інформаційних факторів.

Результати досліджень (за даними ранжування 76 анкет спеціалістів загальної фармації та 93 анкет спеціалістів організації і управління фармацією) свідчать, що за величинами коефіцієнтів кореляції має місце значущість кореляційного зв’язку. За значеннями кутових коефіцієнтів та вільних членів у оцінках рівнянь регресії можна відзначити певні закономірності. Оскільки кутові коефіцієнти менші від одиниці і вільні члени додатні, то стверджуємо, що частина менш важливих інформаційних факторів за потребами має високий ранг за фактичним забезпеченням, а частина більш важливих інформаційних матеріалів за потребами має занижений ранг за фактичним забезпеченням. До того ж ця закономірність сильніше проявляється при аналізі інформаційних потреб спеціалістами організації і управління фармацією у порівнянні з інформаційними потребами спеціалістами загальної фармації.

ЗАГАЛЬНІ  ВИСНОВКИ

1. За результатами багатофакторного аналізу стану обґрунтовано теоретичні та прикладні напрями управління системою фармацевтичних кадрів в Україні у період динамічного формування фармацевтичного ринку праці для оптимізації підготовки провізорів, клінічних провізорів на до- та післядипломному етапах з інформатизацією процесів їх обліку, розподілу, планування потреби в таких спеціалістах на основі  розвитку теорії комп’ютерних фармацевтичних баз даних.

2. За матеріалами аналізу Концепції розвитку охорони здоров’я населення України (2000), Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації на 2002-2011 рр.” та Державної програми забезпечення населення лікарськими засобами на 2004-2010 рр. предметом досліджень та розробок для розвитку, оптимізації підсистеми фармацевтичних кадрів охорони здоров’я України є: аналіз стану фармацевтичних кадрів МОЗ України та на рівні окремих регіонів, сімейна фармація, профілактична фармація, вивчення мотивації фармацевтичних кадрів  щодо роботи у сучасних ринкових умовах, визначення потреби в клінічних провізорах, вивчення фармакоекономіки як об’єкту неперервного навчання провізорів упродовж професійного життя. Відповідно до положень Концепції розвитку фармацевтичного сектору галузі охорони здоров’я (2007) предметом досліджень та розробок для розвитку, оптимізації підсистеми фармацевтичних кадрів охорони здоров’я України є: підготовка фармацевтичних кадрів, визначення потреби в них, створення автоматизованого реєстру та кадрових комп’ютерних баз даних.

3. На основі вивчення показників стану фармацевтичних кадрів системи охорони здоров’я України в загальному та на адміністративно-територіальному рівні у динаміці за період з 01.01.1993 року по 01.01.2005 року, аналізу даних про кадрове забезпечення на 01.01.2005 року 16508 провізорами та 22642 спеціалістами з середньою фармацевтичною освітою встановлено перевищення темпів підготовки спеціалістів із середньою фармацевтичною освітою в порівнянні з провізорами. Оскільки за показниками забезпеченості провізорськими кадрами – чисельністю населення на одного провізора та кількістю провізорів на 10 тис. населення – Україна поступається розвинутим країнам світу, доведено необхідність збільшення набору до вищих фармацевтичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації.

4. Аналіз репрезентативної статистичної сукупності 8664 провізорів та 11923 спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою з 16 областей України та м.Севастополя (44,1% від загальної сукупності провізорів та 49,4% від загальної сукупності спеціалістів з середньою фармацевтичною освітою) показав, що за 12 років (1993–2005) чисельність провізорів збільшилася лише на 0,7%, а зростання кількості провізорів на 10 тис. населення від 3,3 до 3,7 відбулося внаслідок зменшення загальної чисельності населення з суттєвими коливаннями за різними регіонами. Отримані показники розподілу провізорів вивченої сукупності за статтю та віком засвідчили, що загальна кількість працюючих пенсіонерів становить 18,1% і відповідає аналогічному показнику для лікарів (коливання чисельності працюючих провізорів–пенсіонерів за окремими областями складає від 4,8% у Запорізькій області до 23,7% у Львівській області). Моделювання показників мобільності фармацевтичних кадрів на прикладі провізорів – спеціалістів з організації і управління фармацією за даними 251 аптеки м. Львова та Львівської області за період з 01.06.2004 року по 01.06.2005 року дозволило отримати річний коефіцієнт мобільності (3,6%), який виявився наближеним до аналогічного показника для лікарів.

5. На основі опрацювання концептуальної моделі, структури, алгоритму побудови, комп’ютерної програми функціонування впровадженої бази даних  „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” на прикладі сукупності 1117 провізорів Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Львівської, Тернопільської та Чернівецької областей встановлено: 98,9% респондентів подобається обраний фах, однак, 3,2% хотіли б його змінити; 96,5% вважають себе працівниками охорони здоров’я; 85,1% респондентів вважають, що в Україні потрібна Єдина система визначення потреби у фармацевтичних кадрах, їх обліку, управління перепідготовкою, соціального захисту. При цьому 12,6% респондентів за спеціальністю організація і управління фармацією, 29,6% спеціалістів із загальної фармації, 64,4% спеціалістів із аналітично-контрольної фармації виявили тенденцію до зміни своєї спеціальності на іншу фармацевтичну. 92 провізори (8,2%) вказали на бажання працювати за спеціальністю провізор-косметолог, що свідчить про доцільність вивчення питання про підготовку таких спеціалістів у Західному регіоні України. Для більшості респондентів інтегрально ідеальним місцем праці є аптека відкритого типу з приватною або колективною формою власності.

6. Опрацьовані нами: комп’ютерна програма „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” отримала свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 18048 від 21.09.2006 р.  та  комп’ютерна база даних „Фармацевтичні кадри – соціальні аспекти (мотивація, відношення до фаху)” – відповідне свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 19086 від 09.01.2007 р., а інформаційне забезпечення вказаної бази даних впроваджено у діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акт впровадження від 05.06.2008 р.).

7. На основі аналізу та узагальнення закономірностей динаміки підготовки провізорів встановлено, що за 2006-2010 роки охорона здоров’я України повинна отримати близько 12 000 випускників-провізорів за спеціальністю „Фармація” та 1200 клінічних провізорів за спеціальністю „Клінічна фармація” з максимальною чисельністю випускників-провізорів за спеціальністю „Фармація” у 2009 році – 3250 та спеціальністю „Клінічна фармація” у 2008 році – 350.

8. Виявлено негативну тенденцію щодо збільшення у сумарному наборі абітурієнтів на навчання за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” студентів заочної форми навчання. У 2006 році вперше в Україні сумарна чисельність набору за спеціальністю „Фармація” заочної форми навчання перевищила відповідний показник для денної форми навчання (відповідно 68% та 32%), причому вказана негативна тенденція  продовжується: у 2007-2009 роках середній показник питомої ваги набору на заочну форму навчання становив близько 70%.

9. Опрацьовано комп’ютерну програму „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації України до професійної діяльності”, яка отримала свідоцтво Державного департаменту інтелектуальної власності Міністерства освіти і науки України про реєстрацію авторського права на твір № 21323 від 20.07.2007 р. Моделювання функціонування комп’ютерної бази даних „Аналіз мотивації студентів фармацевтичних факультетів вищих навчальних закладів ІІІ-IV рівнів акредитації України до професійної діяльності”  здійснено на  сукупності 2167 студентів 7 вищих навчальних закладів України (акт впровадження від 05.06.2008 р.) та Познанського медичного університету імені Кароля Марцінковського (акт впровадження від 11.09.2008 р.). Тенденції позиціонування студентів за спеціальністю „Фармація” у кадровому фармацевтичному ринку України вказують на пріоритетність роботи в аптечних закладах з приватною формою власності;  за спеціальностями „Організація і управління фармацією” та „Загальна фармація” - в аптеках (включаючи власні) та оптових фармацевтичних фірмах, що доцільно враховувати для оптимізації професійної підготовки деканатам та профільним кафедрам.

10. Для реалізації ідеї неперервної професійної освіти  опрацьовано концепцію, програму та навчально-методичне забезпечення такого навчання провізорів, зокрема, з фармакоекономіки, інтегрованого із системою їх післядипломної підготовки. Для дистанційного навчання використовується Інтернет-сайт www.uspor.org.ua Фармакоекономіка Українського відділу Міжнародного товариства фармакоекономічних досліджень.

11. З урахуванням Концепції ВООЗ „Фокус на пацієнта”, орієнтацію охорони здоров’я України на впровадження принципів та засад сімейної медицини опрацьовано напрямки, дидактичне забезпечення викладання майбутньої нової дисципліни – сімейна фармація на до- та післядипломному етапах підготовки провізорів. Для дотримання одного з базових принципів Конституції України – забезпечення пріоритету загальнолюдських цінностей над іншими інтересами (ст. 4) в правових та медико-соціальних аспектах охорони здоров’я на засадах біоетики за нашою рекомендацією розроблено робочі навчальні програми з дисциплін „Сучасні проблеми біоетики” та „Біомедична етика” для студентів ІІ курсу фармацевтичного факультету, які були розглянуті і затверджені на засіданні циклової методичної комісії з гуманітарних дисциплін Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького 31.08.2009 р.

12. Опрацьовано на прикладі Львівської області методику та модель визначення нормативної та орієнтовної потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних та поліклінічних закладів охорони здоров’я окремих адміністративно-територіальних регіонів України з обґрунтуванням формул розрахунків показників орієнтовної потреби, виходячи з інтегральної чисельності ліжок у стаціонарних закладах охорони здоров’я та кількості поліклінічних закладів охорони здоров’я. Обчислені показники орієнтовної потреби в штатних одиницях клінічних провізорів для закладів охорони здоров’я України (2319 ставок, в тому числі 1250 ставок припадає на 6574 стаціонарних заклади охорони здоров’я з сумарною кількістю 374994 ліжка, а 1069 ставок – на 2310 поліклінічних закладів охорони здоров’я) впроваджені в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти та науки МОЗ України (акти впровадження від 23.12.2008 р.).

13. Аналітичні можливості визначення потреби провізорів у фармацевтичній інформації методом апріорного ранжування зростають на основі застосування комп’ютерної обробки інформації за теорією БД, коли на основі одноразового введення взаємозв’язаних даних (оцінок респондентів) можна одержувати різноманітні інтегровані та диференційовані показники їх обробки за стандартними програмами з уніфікованою формою вихідної інформації.

14. До найважливіших факторів потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та організації і управління фармацією одночасно входять  показники: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, проблема фальсифікації ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), організація інформування про лікарські засоби. До найважливіших факторів лише для спеціалістів загальної фармації віднесені: фармацевтична опіка при відпуску ліків, система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика, безрецептурний відпуск ліків, технологія виготовлення ліків, роль фармацевтів в охороні здоров’я, лікарські засоби (періодичні фармацевтичні журнали). До найважливіших  факторів лише для спеціалістів організації і управління фармацією належать: аналіз економічних показників фармацевтичного закладу, правове забезпечення фармацевтичної діяльності, аналіз показників реалізації лікарських засобів, визначення потреби в лікарських засобах, аналіз ринку лікарських засобів, документоведення та діловодство фармацевтичних закладів, ліцензування фармацевтичної діяльності.

Таким чином, найважливіші фактори потреби в інформації спеціалістів загальної фармації та спеціалістів організації і управління фармацією суттєво відрізняються. Показники потреби в інформації провізорів-інтернів, одержані на основі методу апріорного ранжування, статистично достовірні і менш конкретизовані у порівнянні з провізорами-практиками, які мають визначену посаду та спеціальність.

15. Встановлена наявність кореляційної узгодженості між показниками потреби та фактичного забезпечення провізорів фармацевтичною інформацією. Оцінки рівнянь регресії свідчать, що оскільки кутові коефіцієнти менші від одиниці і вільні члени додатні, то частина менш важливих інформаційних факторів за потребами має високий ранг за фактичним забезпеченням, а частина більш важливих інформаційних матеріалів за потребами має занижений ранг за фактичним забезпеченням. Така закономірність сильніше виявляється при аналізі інформаційних потреб спеціалістами організації і управління фармацією у порівнянні з інформаційними потребами спеціалістів загальної фармації.

16. До найважливіших факторів, які формують інтегрально самооцінку фактичної поінформованості спеціалістів загальної фармації, організації і управління фармацією, належать: порядок виписування рецептів та відпуску ліків, фармацевтична опіка при відпуску ліків, зберігання лікарських засобів, роль фармацевтів в охороні здоров’я, безрецептурний відпуск ліків, лікарські засоби (анотації, огляди, довідники), система контролю якості лікарських засобів, належна аптечна практика. Спеціалісти загальної фармації додатково включили до найважливіших факторів фактичної поінформованості технологію виготовлення ліків, лікарські засоби (періодичні фармацевтичні журнали), фармацевтичну термінологію, проблему фальсифікації ліків. До найважливіших факторів поінформованості спеціалістів організації і управління фармацією належать визначення потреби в лікарських засобах, аналіз показників реалізації лікарських засобів та економічних показників фармацевтичного закладу, а також ринку лікарських засобів.

17. Соціально-фармацевтична значущість наукових досліджень полягає у впровадженні результатів роботи в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ України, у навчальний процес вищих навчальних закладів України, Польщі.

СПИСОК РОБІТ, ОПУБЛІКОВАНИХ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Монографії

1. Фармацевтична профілактика та її кадрове забезпечення : [монографія] /  Г. Ю. Яцкова, М. В. Слабий, Г. В. Крамаренко, Б. Л. Парновський. - Львів : Кварт, 2007. - 198 с. Особистий внесок автора: концепція підготовки провізорів з фармацевтичної профілактики – глава 4.

2. Фармацевтична інформатика : монографія / [Б. Л. Парновський, М. В. Слабий, О. М. Заліська, А. І. Бойко, О. Б. Блавацька, Г. В. Крамаренко, Г. Ю. Яцкова, А. А. Лендяк, О. В. Парамош, К. І. Пушак, Ю. В. Майнич, І. Г. Мудрак, М. Я. Підгірна]. - Львів : Кварт, 2008. - 446 с. Особистий внесок автора: концепція монографії, теоретичні питання побудови комп’ютерних інформаційних систем – розділи 1, 7, 8.

Статті у фахових виданнях

3. Парновський Б. Л. Дидактична та наукова робота кафедри організації та економіки фармації з курсом технології ліків факультету вдосконалення лікарів та провізорів / Б. Л. Парновський, А. В. Знаєвська, М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. - 1994. - № 2. - С. 24-27. Особистий внесок автора: опрацював питання використання ЕОМ для аналізу рецептури аптек.

4. Слабий М. В. Розробка та апробація комп’ютерної експертної системи для вводу нормативної інформації про порядок виписування рецептів / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський // Фармацевтичний журнал. – 1994. – № 2. – С.46-49. Особистий внесок автора: апробував комп’ютерну систему експертної оцінки виписування рецептів.

5. Парновський Б. Л. Проблематика фармацевтичного маркетингу в Україні / Б. Л. Парновський, О. М. Заліська, М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 1998. – № 4. – С.15-19. Особистий внесок автора: опрацював проблему кадрового забезпечення фармацевтичного маркетингу.

6. Інформаційні аспекти фармакоекономіки / Б. Л. Парновський, Г. Ю. Яцкова, О. М. Заліська, М. В. Слабий // Клінічна фармація. – 1999. – Т. 3, № 2. – С.50-52. Особистий внесок автора: обґрунтував інтеграцію фармакоекономічного аналізу та фармацевтичної інформатики.

7. Заліська О. Уніфіковані стандарти медичних технологій як база фармакоекономічних досліджень в Україні / О. Заліська, Б. Парновський,        М. Слабий // Ліки України. - 2000. - № 9. - С. 13-14. Особистий внесок автора: вивчив застосування стандартів медичних технологій у фармакоекономіці.

8. Слабий М. В. Обґрунтування підходів до визначення потреби в клінічних провізорах для стаціонарних медичних закладів України / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2004. – № 4. – С. 22-24.

9. Слабий М. В. Розробка та апробація моделей визначення потреби у клінічних провізорах на прикладі Львівської області / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2004. – № 5. – С. 25-29.

10. Слабий М. В. Визначення потреби в клінічних провізорах для стаціонарних медичних стаціонарів України та динаміка її забезпечення / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2004. – № 6. – С. 23-26.

11. Слабий М. В. Аналіз динаміки фармацевтичних кадрів в Україні за 1993-2004 рр. / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, О. М. Заліська // Фармацевтичний журнал. – 2005. – № 2. – С. 34-38. Особистий внесок автора: обґрунтував методики аналізу стану фармацевтичних кадрів в Україні.

12. Слабий М. В. Аналіз динаміки підготовки провізорських кадрів у вищих навчальних закладах МОЗ України / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2005. – № 4. – С. 12-15.

13. Слабий М. В. Методика визначення потреби в клінічних провізорах для поліклінік в Україні / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2005. – № 5. – С. 31-33.

14. Слабий М. В. Аналіз вікової складової та мобільності фармацевтичних кадрів в Україні / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2005. – № 6. – С.30-32.

15. Слабий М. В. Обґрунтування системи управління фармацевтичними кадрами в Україні / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, О. М. Заліська // Фармацевтичний  журнал. – 2006. – № 1. – С. 29-33.       Особистий внесок автора: здійснив аналіз системи управління фармацевтичними кадрами.

16. Слабий М. В. Вивчення соціальної складової професійної діяльності фармацевтів / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2006. – № 3. – С. 28-32.

17. Слабий М. В. Аналіз показників професійної самооцінки провізорів /     М. В. Слабий  // Фармацевтичний журнал. – 2006. – № 4. – С. 27-31.

18. Слабий М. В. Аналіз динаміки підготовки провізорів у вищих навчальних закладах МОЗ України за 2001-2006 роки / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2006. – № 6. – С. 22-26.

19. Слабий М. В. Оцінка тенденцій студентів деяких фармацевтичних навчальних закладів України ІІІ-ІV рівнів акредитації щодо позиціонування на фармацевтичному ринку праці / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2007. – № 3. – С. 33-37.

20. Слабий М. В. Аналіз фармацевтичної термінології в Універсальній десятковій класифікації / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, Г. В. Крамаренко // Фармацевтичний журнал. – 2007. – № 4. – С. 44-47. Особистий внесок автора: довів раціональний варіант формулювання підрозділу 615 Універсальної десяткової класифікації.

21. Слабий М. В. До проблеми створення автоматизованої бази даних фармацевтичних працівників України / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2007. – № 6. – С. 36-38.

22. Слабий М. В. Проблеми заочної підготовки провізорів за спеціальністю „фармація” у вищих навчальних закладах МОЗ України III-IV рівнів акредитації / М. В. Слабий // Фармацевтичний журнал. – 2008. – № 1. – С. 50-53.

23. Слабий М. В. Аналіз потреби провізорів в інформації методом апріорного ранжування на основі комп’ютерних баз даних / М. В. Слабий, П. Л. Свердан // Фармацевтичний журнал. – 2008. – № 2. – С. 40-47. Особистий внесок автора: постановка проблеми та визначення потреби в інформації для провізорів різних спеціальностей.

24. Слабий М. В. Обґрунтування системи безперервного навчання, інтегрованої з традиційними та новими формами післядипломної підготовки провізорів в Україні / М. В. Слабий, О. М. Заліська,  Б. Л. Парновський // Фармацевтичний журнал. – 2008. – № 4. – С. 34-36. Особистий внесок автора: опрацював концепцію неперервного навчання провізорів на прикладі фармакоекономіки.

25. Розвиток теорії фармацевтичної інформатики та викладання цієї дисципліни в Україні / [Б. Л. Парновський, М. В. Слабий, О. М. Заліська, А. І. Бойко, Г. В. Крамаренко, Г. Ю. Яцкова, А. А. Лендяк] // Клиническая информатика и телемедицина. - 2008. - Т. 4, Вып. 5. -  С. 60-63. Особистий внесок автора: обґрунтував використання комп’ютерних систем для аналізу рецептів, стану фармацевтичних кадрів.

Матеріали та тези доповідей з’їздів і конференцій

26. Забезпечення сімейного лікаря фармацевтичною інформацією / М. В. Слабий, Я. П. Базилевич, В. С. Комар, Б. Л. Парновський, Є. Ф. Заремба, О. Л. Гром, О. М. Долинська, О. М. Авраменко, М. П. Федусів, Я. Є. Квасниця,        О. З. Смогоринська, А. Й. Дацко, М. В. Токар, Н. В. Мунтян, Р. М. Сенишин,     І. В. Огірко, О. М. Шубенко // Актуальні питання медицини :  збірник наукових праць, присвячених 10-річчю ювілею кафедри терапії №2 факультету удосконалення лікарів і провізорів Львівського державного медичного інституту / Під ред. Є. Ф. Заремби. - Львів, 1995. - С. 219-220. Особистий внесок автора: довів актуальність сімейної фармації.

27. Підготовка сімейних лікарів загального профілю в медичних вузах /      М. П. Павловський, Б. С. Зіменковський, І. А. Грицько, Є. Ф. Заремба, Я. П. Базилевич, М. В. Слабий, М. Р. Гжегоцький, Н. Ф. Казанівська // Актуальні питання медицини :  збірник наукових праць, присвячених 10-річчю ювілею кафедри терапії №2 факультету удосконалення лікарів і провізорів Львівського державного медичного інституту / Під ред. Є. Ф. Заремби. - Львів, 1995. - С.221-225. Особистий внесок автора: довів актуальність забезпечення сімейних лікарів фармацевтичною інформацією.

28. Ефективність навчання та підвищення кваліфікації провізорів в умовах аптечної установи нового типу / М. Слабий, В. Комар, Я. Базилевич,                   Т. Каленюк, Я. Квасниця // Матеріали VІІ Конгресу Світової Федерації Українських лікарських товариств, 16-20 серпня 1998 року, Ужгород, Україна. - Українські медичні вісті. - 1998. - Т. 2, Число 1-2. - С. 99-100. Особистий внесок автора: опрацював напрями підготовки провізорів для автоматизованих робочих місць.

29. Роль християнської етики і біоетики у вихованні студентської молоді / Б. Зіменковський, А. Магльований, М. Гжегоцький, с. Д.-Г. Т. Терешкевич, М. Слабий, М. Хобзей, А. Снігур, В. Маринюк // Сучасні аспекти виховного процесу у вищих навчальних закладах України : матеріали міжрегіональної науково-практичної конференції, 26-27 жовтня. – Львів, 2000. – С. 47–50. Особистий внесок автора: довів необхідність застосування принципів біоетики при підготовці провізорів.

30.  Стандартизація післядипломної підготовки провізорів / Б. Л. Парновський, Г. Ю. Яцкова, М. В. Слабий // Система післядипломної освіти спеціалістів фармації у ХХІ столітті : матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції, м. Харків, 15-16 грудня 2003 року. - Харків, 2003. - С. 78-79. Особистий внесок автора: опрацював кадрове забезпечення фармацевтичної профілактики.

31. Клініко-фармацевтичний менеджмент як функціональний обов’язок клінічного провізора в підвищенні якості надання медичної допомоги / А. Б. Зіменковський, М. В. Слабий, В. Я. Сятиня // Клінічна фармація в Україні : матеріали V Всеукраїнської науково-практичної конференції, м.Харків, 18-19 листопада 2004 року. – Харків, „Золоті сторінки”, 2005. - С. 69. Особистий внесок автора: опрацював функціональні обов’язки клінічних провізорів.

32. Слабий М. В. Правові й медико-соціальні аспекти державного регулювання охорони здоров’я на засадах біоетики / М. В. Слабий, с. Д. - Г. Т. Терешкевич  // Медичне право України: проблеми становлення та розвитку : матеріали І Всеукраїнської науково-практичної конференції, 19-20 квітня 2007 року, м. Львів. - Львів : ЛОБФ „Медицина і право”, 2007. - С. 289-296. Особистий внесок автора: опрацював вимоги біоетики для провізорів.

33. Слабий М. В. Досвід використання програмного середовища Clarion 6 EE в створенні комп’ютерних програм та баз даних / М. В. Слабий, О. Є. Ходор // Управління охороною здоров’я : матеріали науково-практичної інтернет-конференції з міжнародною участю, 29 січня-29 лютого 2008 року. – Львів, 2008. - С. 72-73. Особистий внесок автора: узагальнив фармацевтичну складову комп’ютерних програм для баз даних.

34. Підготовка клінічних провізорів для охорони здоров’я України / М. Р. Гжегоцький, А. Б. Зіменковський, М. В. Слабий, А. Я. Коваль // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю, Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ, м.Львів, 4 квітня  2008 р. – Львів, 2008. - Частина 1. - С. 434-435. Особистий внесок автора: обґрунтував потребу в клінічних провізорах для охорони здоров’я України.

35. Слабий М. В. Напрями дистанційної підготовки з фармакоекономіки спеціалістів фармації / М. В. Слабий, О. М. Заліська, Б. Л. Парновський // Фармакоэкономика в Украине: состояние и перспективы развития : материалы І научно-практической конференции. - Харьков, 2008. - С. 137-139.  Особистий внесок автора: обґрунтував шляхи використання дистанційної підготовки у неперервній освіті провізорів.

36. Reorganizacja systemu ochrony zdrowia Ukrainy - mity i dzisiejsze realia /    I. Soroczynskij, A. Bazylevycz, M. Slabyj, B. Soroczynska // Dni medycyny spolecznej i zdrowia publicznego : Мiedzynarodowa Konferencja Naukowa, Rzeszow, 11-12 wrzesnia 2008. - Probl. Hig. Epidemiol. - 2008. - № 89 (suplement 1). - S. 51.  Особистий внесок автора: виклав роль провізорів в сучасній охороні здоров’я України.

37. Слабий М. В. Біоетика в системі медичної освіти / М. В. Слабий // Демократичні стандарти врядування й публічного адміністрування : матеріали науково-практичної конференції за міжнародною участю, Львівський регіональний інститут державного управління НАДУ, м. Львів, 4 квітня 2008 р. – Львів, 2008. - Частина 2. - С. 7-8.

38. Слабий М. В. Система неперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів / М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, О. М. Заліська // Фармакоэкономика в Украине : состояние и перспективы развития : материалы ІІ научно-практической конференции. – Харьков, 2009. - С. 113-114. Особистий внесок автора: обгрунтував функціонування системи неперервної освіти для провізорів.

Інші навчальні та науково-методичні видання

39. Систематизація навчально-методичної роботи в контексті Болонського процесу на кафедрах післядипломної освіти вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації : навчальний посібник / Є. Х. Заремба, Ю. Г. Кияк, Т. М. Соломенчук, О. Є. Січкоріз, В. А. Скибчик, В. С. Заремба, М. П. Жданова, М. В. Слабий, С. Й. Волошиновська, Л. М. Копчак, О. В. Заремба-Федчишин, Р. Ю. Грицко, Г. В. Світлик, І. О. Кущ, М. В. Кінах, І. В. Лозицький, Н. А. Слаба, Г. В. Данилова, А. С. Беседіна, Л. О. Медведик, О. В. Заремба, Н. Р. Федчишин, М. Й. Федечко, О. Р. Макар, І. С. Шатинська-Мицик, О. М. Голик, О. Ю. Барнетт, Г. В. Чнгрян, О. М. Ікорська, Н. В. Іжицька, О. С. Капустинська, О. О. Капустинський, О. О. Зімба, З. О. Кушнір, М. С. Була,      В. М. Карпляк, Л. О. Кобак. – Львів : Піраміда, 2009. – 189 с.  Особистий внесок автора: виклав вимоги щодо оцінки неперервної підготовки провізорів у міжатестаційний період.

40. Навчальна програма безперервної освіти з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами / [О. М. Заліська, М. В. Слабий,    Б. Л. Парновський, І. Г. Мудрак]. – Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. – 19 с. Особистий внесок автора: опрацював програмні питання неперервної освіти провізорів двох спеціальностей.

41. Розробка автоматизованої системи „Виписування рецептів та відпуск лікарських препаратів з аптек” / Л. П. Смирнова, Б. Л. Парновський, М. В. Слабий, А. В. Знаєвська // Вісник фармації. – 1993. – № 1-2. – С.146-148. Особистий внесок автора: опрацював структуру системи автоматизованого контролю відпуску ліків.

42. Слабий М. В. Обґрунтування системи безперервного навчання провізорів в Україні на прикладі фармакоекономіки / М. В. Слабий, О. М. Заліська, Б. Л. Парновський // Медична освіта. – 2008. – № 4. – С. 45–48. Особистий внесок автора: довів актуальність вибору фармакоекономіки як моделі неперервного навчання провізорів.

43. Безперервна професійна освіта з фармакоекономіки для провізорів зі спеціальностей „Організація та управління фармацією”, „Загальна фармація” між передатестаційними циклами : методичні рекомендації / [О. М. Заліська,   М. В. Слабий, Б. Л. Парновський, І. Г. Мудрак]. – Львів : ЛНМУ імені Данила Галицького, 2009. – 18 с. Особистий внесок автора: опрацював методику впровадження засад неперервної освіти для провізорів різних спеціальностей.

Окрім вказаних вище друкованих праць, дослідження за темою дисертації знайшли відображення ще у 2 навчальних програмах, 35 статтях та тезах конференцій.

АНОТАЦІЯ

М. В. Слабий. Аналіз стану та шляхи оптимізації системи фармацевтичних кадрів в Україні. – Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора фармацевтичних наук за спеціальністю 15.00.01 – технологія ліків та організація фармацевтичної справи. – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького, Львів, 2010.

Програмно-цільовим методом обґрунтовано шляхи пріоритетного розвитку системи фармацевтичних кадрів України.

Опрацьовано методику та проведено порівняльний аналіз стану фармацевтичних кадрів на рівні МОЗ України та окремих адміністративно-територіальних регіонів (показники забезпечення на 10 тис. населення, динаміки, вікової структури, мобільності) з рекомендаціями щодо його оптимізації.

Опрацьовано концепцію, структуру, програмне та інформаційне забезпечення ряду аналітично-соціальних баз даних, в т.ч. для визначення потреби в інформації.

Вивчено показники динаміки, шляхи оптимізації набору та випуску студентів за спеціальностями „Фармація” та „Клінічна фармація” до ВНЗ.

Обґрунтовано та промодельовано концепцію неперервної професійної освіти провізорів з фармакоекономіки, інтегрованої з післядипломною підготовкою.

Опрацьовано методику, визначено потребу в штатних одиницях клінічних провізорів для стаціонарних та поліклінічних закладів.

Ключові слова: фармацевтичні кадри, потреба у фармацевтичних кадрах, комп’ютерні фармацевтичні бази даних, підготовка провізорів, потреба у фармацевтичній інформації.

АННОТАЦИЯ

М.В. Слабый. Анализ  состояния и пути  оптимизации системы фармацевтических кадров в Украине. – Рукопись.

Диссертация на соискание научной степени доктора фармацевтических наук по специальности 15.00.01 – технология лекарств и организация фармацевтического дела. – Львовский национальный медицинский университет имени Данила Галицкого, Львов, 2010.

Обоснованы пути приоритетного развития системы фармацевтических кадров МЗ Украины  в соответствии с программно-целевыми заданиями Концепции развития охраны здоровья населения Украины (2000г.), Межотраслевой комплексной программы „Здоровье нации на 2002-2011гг.", Государственной программы обеспечения населения лекарственными средствами на 2004-2010 гг., Концепции развития фармацевтического сектора здравоохранения Украины (2007 г.).

Проведен науковедческий анализ методологии исследований фармацевтических кадров Украины за последние 40 лет, в том числе авторефератов докторских и кандидатских диссертаций по данной проблематике.

Обоснована методика  и проведен сравнительный анализ состояния провизорских кадров  и специалистов со средним фармацевтическим образованием на уровне МЗ Украины и отдельных административно-территориальных регионов (показатели обеспеченности на 10 тыс. населения, динамики, возрастной структуры, мобильности) с рекомендациями относительно его оптимизации. Получены данные о фактическом состоянии фармацевтических кадров Украины (абсолютные и относительные показатели на 10 тыс. населения на 01.08.2005 г. и в динамике от 01.01.1993 г. до 01.08.2005 г.) 16508 провизоров, 22642 специалиста со средним фармацевтическим образованием.

Обоснованы концепция, структура, информационное обеспечение компьютерной программы и компьютерной базы данных „Фармацевтические кадры–социальные аспекты (мотивация, отношение к профессии)", промоделировано функционирование базы данных с получением аналитической информации о тенденциях к изменению специальности, аптечного учреждения с указанием его формы собственности. Приоритет указанных компьютерной программы и базы данных  защищен свидетельствами Государственного департамента интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины о регистрации авторского права на произведение № 18048 от 21.09.2006 г. и № 19086 от 09.01.2007 г.

Изучены показатели динамики набора и выпуска студентов по специальностям „Фармация" и „Клиническая фармация"  высших учебных заведений Ш-IV уровней аккредитации МЗ Украины с дневной и заочной формами обучения. Выявлена негативная тенденция, начиная с 2006 года, превышения суммарной численности набора студентов по специальности „Фармация"  на заочную форму обучения над соответствующим показателем для дневной формы обучения, которая по состоянию на 2007-2009 годы составляет около 70%.

Обоснована концепция, структура, промоделировано программное и информационное обеспечение компьютерной базы данных „Анализ мотивации студентов фармацевтических факультетов высших учебных заведений Украины Ш-IV уровней аккредитации к профессиональной деятельности", приоритетность которой защищена свидетельством Государственного департамента интеллектуальной собственности Министерства образования и науки Украины о регистрации авторского права на произведение № 21323 от 20.07.2007 г.

Результаты анализа мотивации и самооценки профессиональной деятельности фармацевтических кадров в рыночных условиях для 1117 провизоров разных специальностей, 147 специалистов со средним фармацевтическим образованием внедрены в деятельность Департамента кадровой политики, образования и науки МЗ Украины (акт внедрения от 05.06.2008 г.). Тенденции позиционирования студентов в кадровом фармацевтическом рынке Украины указывают на предпочтение к работе в аптеках и оптовых фармацевтических фирмах с частной формой собственности.

Разработана и промоделирована концепция непрерывного профессионального обучения провизоров фармакоекономике на протяжении профессиональной жизни, интегрированного с последипломной подготовкой на основе подготовки соответствующего учебно-методического обеспечения.

Разработана и апробирована методика определения нормативной и ориентировочной потребности в штатных единицах клинических провизоров для стационарных и поликлинических учреждений здравоохранения Украины и в разрезе административно-территориальных регионов (в целом 2319 ставок).

Доказан рост аналитических возможностей определения потребности провизоров в фармацевтической информации при применении баз данных на основе использования теории компьютерной обработки информации, когда при одноразовом введении взаимосвязанных оценок респондентов можно получать разнообразные интегрированные и дифференцированные показатели по стандартным программам с унифицированной формой выходной информации. Установлено наличие корреляционной согласованности между показателями потребности и фактического обеспечения провизоров разных специальностей, провизоров-интернов фармацевтической информацией.

Ключевые слова: фармацевтические кадры, потребность в фармацевтических кадрах, компьютерные фармацевтические базы данных, подготовка провизоров, потребность в фармацевтической информации.

ANNOTATION

M.V. Slabyi. Analysis of condition and ways of optimization in the system of pharmaceutical staff in Ukraine. – Manuscript.

Dissertation for obtaining Doctor of Pharmaceutical Sciences degree. Specialty 15. 00. 01 – drug technology and organization of pharmaceutical business. – Danylo Halytskyi National Medical University, Lviv, 2010.

Ways of priority development in the system of pharmaceutical staff in Ukraine have been substantiated in accordance with programme-oriented method.

Methods have been elaborated and comparative analysis of pharmaceutical staff condition under the supervision of Ministry of Health Care in Ukraine and certain administrative regions (indicators of sufficiency per 10 000 population, dynamics, age, and mobility) with recommendations concerning optimization of the analysis has been carried out.

Conception, structure, software, dataware and a number of analytical and social computer databases, including determination of need in the information, have been elaborated.

Indices of dynamics, ways of students’ admission and graduation optimization by the specialties “Pharmacy” and “Clinical Pharmacy” in higher educational establishments have been studied.

Concept of continuous professional education of pharmacists in pharmaceutical economics, integrated with postgraduate training, has been substantiated and modelled.

The methods have been elaborated and need in clinical pharmacists for the in-patient and out-patient departments has been determined.

Key words: pharmaceutical staff, need in pharmaceutical staff, computer pharmaceutical database, training of pharmacists, need in pharmaceutical information.

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На правах реклами:

Освітня бібліотечка

На правах реклами: