Get Adobe Flash player
Home Освіта та наука ВОЛИНСЬКЕ СЕЛО: КУЛЬТУРА, ОСВІТА, РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ (1964–1985 рр.)

Опитування

Як ви оцінюєте стан освіти в Україні за 5-ти бальною шкалою?
 

Статистика сайту

free counters

РГ ЗиГзаг

Яндекс.Метрика

ВОЛИНСЬКЕ СЕЛО: КУЛЬТУРА, ОСВІТА, РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ (1964–1985 рр.)

Рейтинг статті: / 1
НайгіршеНайкраще 
Головна статті
ВОЛИНСЬКЕ СЕЛО: КУЛЬТУРА, ОСВІТА, РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ (1964–1985 рр.)
Частина 2
Частина 3
Частина 4
Частина 5
Всі сторінки

ВОЛИНСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ЛЕСІ УКРАЇНКИ

МИХАЛЬЧУК ОКСАНА ЛЕОНТІЇВНА

УДК 94 (477.8) “1964/1985”

ВОЛИНСЬКЕ СЕЛО: КУЛЬТУРА, ОСВІТА, РЕЛІГІЙНЕ ЖИТТЯ

(1964–1985 рр.)

Спеціальність 07.00.01 – історія України

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата історичних наук

Луцьк – 2010

Дисертацією є рукопис

 

Робота виконана на кафедрі новітньої історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Науковий керівник:            кандидат історичних наук

Філіпович Мирослава Богданівна, Волинський національний університет імені Лесі Українки, завідувач відділу аспірантури, докторантури та наукових стажувань.

 

Офіційні опоненти:              доктор історичних наук, професор

Марусик Тамара Володимирівна,

Чернівецький національний університет

імені Юрія Федьковича, проректор з науково-

педагогічної роботи з питань навчально-виховного процесу;

 

кандидат історичних наук, доцент

Малярчук Олег Михайлович,

Івано-Франківський інститут менеджменту Тернопільського національного економічного університету, доцент кафедри загальноекономічних та гуманітарних дисциплін.

 

 

 

Захист відбудеться 15 вересня 2010 р. о 10.00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.051.03 у Волинському національному університеті імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. Шопена, 24, ауд. 38.

 

 

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Волинського національного університету імені Лесі Українки за адресою: 43021, м. Луцьк, вул. Винниченка, 30 а.

 

 

Автореферат розісланий “       ” серпня 2010 р.

 

 

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради,

кандидат історичних наук, доцент                                               В. В. Надольська

 

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В сучасних умовах, з утвердженням незалежної і демократичної Української держави, з’явилася можливість більш глибокого й неупередженого вивчення вітчизняної історії. За останні роки значно посилився інтерес учених до проблем духовного життя українського народу, зокрема до різних аспектів розвитку культури, освіти і релігійного життя в другій половині ХХ ст.

Відмова від колишніх вузько ідеологічних, класово-партійних підходів і використання нових концептуальних принципів дозволяє правдиво та об’єктивно відтворити минуле українського народу. Вітчизняна історіографія зробила значний крок вперед у з’ясуванні природи і генезису радянської тоталітарної системи, особливостей її функціонування в основних сферах суспільного життя.

Однак на фоні доволі докладно вивчених загальних питань аграрної політики радянської влади і культурно-освітнього розвитку українського села 60–80-х рр. ХХ ст. залишається ще чимало неопрацьованих проблем, насамперед регіонального та місцевого характеру. До них слід віднести питання культурного, освітнього, а особливо – релігійного життя волинського села зазначеного періоду.

Актуальність обраної теми визначається тим, що розробка проблем духовного розвитку волинського села, вивчення форм і методів культурно-масової і просвітницької роботи та її здобутків і прорахунків сприятиме вдосконаленню діяльності органів влади у розбудові сучасного українського села.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувалося у рамках науково-дослідної теми “Західне Полісся: історія та культура” (державна реєстрація № 0103U000656). У контексті практичної реалізації дисертація безпосередньо пов’язана з державною програмою “Освіта (Україна ХХІ ст.)”.

Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в тому, щоб на основі принципів об’єктивності, історизму, спираючись на сучасну джерельну базу, насамперед неопубліковані архівні документи, проаналізувати культурне, освітнє і релігійне життя волинського села у 1964–1985 рр.

Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:

–      з’ясувати суспільний статус волинського села;

–      розкрити сутність та особливості культурно-освітньої і релігійної політики радянської влади на селі;

–      простежити процес формування сільської інтелігенції як один з ключових факторів духовного буття;

–      охарактеризувати розвиток шкільної освіти, якісний рівень навчання, стан учительських кадрів;

–      дати аналіз основних напрямів діяльності бібліотек у контексті культурного та освітнього життя;

–      вивчити зміст, форми і методи культурно-освітньої роботи, її ідеологічну і загальнокультурну спрямованість;

–      дослідити церковно-релігійні відносини і становище окремих конфесій у волинському селі.

Об’єктом дослідження є духовне життя волинського села, а предметом – розвиток культури, освіти і церковно-релігійних відносин у 1964–1985 рр.

Територіальні рамки дослідження охоплюють Волинську область в її адміністративних кордонах у складі Української РСР.

Хронологічні межі дослідження визначені 1964–1985 рр., тобто періодом “застою”, своєрідного консервативного відступу, що відчутно позначився на розвитку українського села. Нижня межа дослідження пов’язана з приходом до влади брежнєвського керівництва, а верхня – з початком горбачовської “перебудови”.

Методи дослідження. У процесі вивчення проблеми застосовувалися принципи і методи загальнонаукового та історичного аналізу. На етапі пошуку й опрацювання архівних матеріалів використовувався метод критики і класифікації джерел. За допомогою порівняльно-історичного методу і методу періодизації вдалося простежити зміни, що відбулись у культурно-освітній сфері волинського села в 1964–1985 рр. і дати їм оцінку. Історико-правовий підхід допоміг визначити особливості релігійної політики радянської влади у Волинській області. Метод структурно-функціонального аналізу сприяв з’ясуванню рис і особливостей розвитку сільської культури у зазначений період. При визначенні динаміки чисельності православних та протестантських громад застосовувався статистичний метод.

Для з’ясування конкретних завдань було використано проблемно-хронологічний, порівняльний, історико-географічний методи, що відповідають об’єктові та предметові дослідження. Застосування зазначених методів дозволило з’ясувати особливості окремих параметрів духовного життя волинського села, простежити динаміку змін і розвитку цього явища та формуючих його складових, встановити регіональну специфіку і своєрідність досліджуваних процесів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що в дисертації вперше у вітчизняній історіографії дається комплексний аналіз культурного, освітнього і релігійного життя волинського села у 1964–1985 рр. У роботі на основі сучасної методології розроблено низку ключових проблем, які відтворюють цілісну картину духовного розвитку села, зокрема вперше показано: формування сільської інтелігенції краю, систему культурно-масової роботи, мережу і напрями діяльності закладів культури, кадрове і матеріально-технічне забезпечення шкіл, конфесійну структуру населення і функціонування православних та протестантських громад, а також з’ясовано регіональні особливості процесів у сфері культури, освіти та церковно-релігійних відносин. У дисертації суттєво доповнено і конкретизовано відомості з ряду проблем, які становлять предмет наукового дослідження, в тому числі: щодо діяльності місцевих партійних і радянських органів влади з контролю за духовним життям села, про статистику закладів культури й освіти в області, про чисельність і матеріальний стан церков, молитовних будинків, релігійних громад. Елементом наукової новизни є введення до наукового обігу нового фактичного матеріалу, перш за все записаних автором спогадів очевидців цих подій та архівних документів, зокрема з фондів Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об’єднань України, Державного архіву Волинської області.

Практичне значення одержаних результатів. Зібраний у дисертації фактичний матеріал, зроблені автором висновки та узагальнення можуть залучатися при підготовці загальних і спеціальних курсів з історії України, що читаються у вищих і середніх навчальних закладах; при написанні узагальнюючих наукових робіт з новітньої історії України, історії української культури і релігійного життя; введені до наукового вжитку архівні документи – при укладанні збірників документів і матеріалів. Наукове дослідження може бути використане також у культурно-просвітницькій роботі, в тому числі з молоддю. Нагромаджений в минулому досвід, успіхи і прорахунки державної політики на селі можуть бути враховані у сучасній практичній державотворчій діяльності в Україні.

Апробація результатів дисертації. Окремі розділи і весь текст праці обговорювалися на засіданнях кафедри інженерної педагогіки, психології та українознавства Луцького національного технічного університету, а також кафедри новітньої історії України Волинського національного університету імені Лесі Українки. Основні положення і висновки дослідження доповідалися на таких наукових конференціях: Всеукраїнській науковій конференції “Національна інтелігенція в історії та культурі України у XX–XXI ст.” (м. Вінниця, 28–29 жовтня 2004 р.); Всеукраїнській науковій конференції “Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (м. Ніжин, 5–6 листопада 2004 р.); III Міжнародному науковому конгресі українських істориків “Українська історична наука на шляху творчого поступу” (м. Луцьк, 17–19 травня 2006 р.); ХХІІ обласній науково-практичній історико-краєзнавчій конференції “Минуле і сучасне Волині та Полісся: Луцький район: історія, сучасність, перспективи” (м. Луцьк, 8–9 грудня 2006 р.); III Міжнародній науковій конференції “Знаки питання в історії України: регіональний вимір української історії” (м. Ніжин, 19–21 квітня 2007 р.); І Міжнародній науково-практичній конференції студентів і аспірантів “Волинь очима молодих науковців: минуле, сучасне, майбутнє” (м. Луцьк, 18–19 квітня 2007 р.); Х Всеукраїнській науково-практичній конференції “Молодь, освіта, наука, культура і національна самосвідомість в умовах європейської інтеграції” (м. Київ, 16–18 травня 2007 р.).

Публікації. Основні положення і висновки дисертації висвітлені у 12 наукових статтях, 7 з яких вміщені у фахових виданнях, що входять до переліку ВАК України.

Структура дисертації, зумовлена метою і завданнями дослідження, складається зі вступу, чотирьох розділів (десяти підрозділів), висновків, додатків і списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 242 сторінки, із них основний текст – 174 сторінки, додатки – 24 сторінки, список використаних джерел – 314 позицій на 44 сторінках.



Додати коментар


Захисний код
Оновити

На правах реклами:

Освітня бібліотечка

На правах реклами: