Get Adobe Flash player
Home Освіта та суспільство Навіщо мені знання, якщо я маю впливових батьків?

Опитування

Як ви оцінюєте стан освіти в Україні за 5-ти бальною шкалою?
 

Статистика сайту

free counters

РГ ЗиГзаг

Яндекс.Метрика

Навіщо мені знання, якщо я маю впливових батьків?

Рейтинг статті: / 0
НайгіршеНайкраще 

На мою думку, освіта є дуже важливою в нашому житті,тому що не маючи певних базових знань людина не може і не буде розвиватись як самостійна, обдарована особистість.Нажаль, це відійшло на другий план, особливо в учнів старших класів. Шкільні предмети та шкільний матеріал мало цікавлять наших учнів. Вони  відкрито висказують свою невдоволеність та виражають  байдужість до знань.Так, як вони впевнені що це їм не потрібно ні зараз, ні тим паче, в майбутньому. І саме тут виникає проблема у гармонійному та всебічному розвитку учня  як особистості, студента, людини, колективу, народу, нації..
Більшість задає собі питання  " А навіщо мені це потрібно?" Студенти стверджують  "А навіщо мені потрібно вчитись, якщо можна купити диплом? Навіщо мені знання, якщо я маю впливових  батьків, і моє майбутнє вже визначене?

Я особисто не раз чула від учителів :" Навіщо  вчити дітей, старатись  для них,  не спати ночами. якщо їм це не потрібно, не цікаво і  навчання в них на останньому  місці?" Але тим самим, учитель втрачає свою значимість, на жаль. Я вважаю.,як там би не було важко  вчителям ,вихователям та  викладачам, вони не мають права  "опускати руки". Вони обрали цю професію і на них покладена велика відповідальність від якої   вони не мають права відмовитись.
Тому що знання які вони досить довго здобували, засвоювали , знання які перевірені часом, "просіяні" досвідом не повинні зникнути, ними потрібно ділитись  і ділитись.. 

Життя  мінливе... Кожний  день  нам відкривається щось нове, незвідане, невідоме. Це можуть бути як позитивні  так і негативні зміни, але саме головне, щоб за допомогою нашої освітченості, життєвого досвіду як свого, так і наших близьких, рідних та знайомих, старшого покоління ми  могли  б до цих змін успішно адаптуватись, сприйняти та осмислити  їх та продовжувати спокійно жити далі . 

На власному прикладі, як студента - практиканта у школі., признаюсь що проводячи перші  свої уроки, я допускала безліч помилок як в організаційних  так і в навчальних моментах, хоча дуже старанно і довго до них готувалась. Багато читала методичної літератури  з таких  предметів як педагогіка,  методика викладання  та психологія.  Вже потім я зрозуміла, що просто " суха " теорія  яка є всезагальним шаблоном не дасть  тих знань, того  розуміння своєї справи як    практика та відповідно набутий досвід.
Наприкінці довготривалої  практики  в мене з"явився певний досвід, як правильно себе поводити з учнями, колективом, як відзнайти " ключик" до кожної дитини.
На мою думку,  життєвий досвід приходить з нашими  помилками , певним переосмисленням  нашої поведінки, поведінки оточуюючих, своїх вчинків, поглядів та переконань...
Я не згодна з тим хто каже, що досвід приходить у зрілі роки. Ні, досвід  це і є наше життя. Ми живемо , робимо безліч  помилок, вчимося на них, виправляєм їх, робимо висновки, змінюєм свої переконання і ,таким чином , здобуваєм  досвід...
На мою думку, ми здобуваєм освіту не лише у процесі навчання, а й у самому процесі життя. А також буває так, що  за допомогою життєвого досвіду людина  вчиться оперувати своїми здобутими знаннями ( шкільними, студентськими....) тому що лише у процесі  життя ми  бачимо їх необхідність та область  реалізації.

Костюк  Марина

Додати коментар


Захисний код
Оновити

На правах реклами:

Освітня бібліотечка

На правах реклами: